В Києві арештоване майно російських і білоруських компаній на майже 8 млрд грн, передаємо в АРМУ та ЗСУ - керівник прокуратури

Ексклюзивне інтерв'ю керівника Київської міської прокуратури Олега Кіпера інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Оксана Геронтьєва

 

Ворожий ракетний обстріл ТЦ в Кременчуці, удари по багатоповерхівці в Одеській області – жахливі нагадування важливості дотримання протоколу поведінки під час повітряної тривоги. Яким чином змусити українців і киян зокрема дбати про власну безпеку як мінімум в місцяхмасового скупчення людей, як забезпечити неуклінне виконання персоналом закладів всіх передбачених правил?

 

На початку війни ТРЦ закривалися після сигналу тривоги. Потім люди почали звикати до сирен і ігнорувати їх – як самі відвідувачі, так і бізнес, який сьогодні бореться за кожного клієнта.

 

Безумовно, ракетний удар по ТРЦ у Кременчуці - це чергова атака на мирних громадян і черговий злочин РФ, саме вона має нести відповідальність за цю трагедію. Але поряд із тим є питання, чи можна було уникнути жертв, якби торгівельний центр під час повітряної тривоги не працював.

 

Правоохоронні органи намагатимуться відповісти на це питання в межах розпочатого кримінального провадження.

 

А чи можливо превентивно попередити такі наслідки? Вважаю, що так - за допомогою контролюючих органів. Після трагедії у Кременчуці столична влада вже повідомила про перевірку усіх торгових центрів на предмет дотримання евакуації під час повітряної тривоги.

 

Це страшно говорити, але люди звикли до війни, сподіваються на те, що їх конкретно це не торкнеться.

 

Як проходитимуть ці перевірки і чи є комунікація з міською владою задля унеможливлення порушень?

 

Перевірки проводитимуться поліцією спільно з ДСНС. У разі порушень цієї вимоги суб’єкту господарювання загрожує адміністративна відповідальність. Кримінальна ж настає, якщо порушення потягнуло тяжкі наслідки. Не хотілось би чекати таких наслідків у столиці, тому такі перевірки потрібні.

 

Коли в столиці комендантська година тривала декілька днів поспіль – всі дотримувалися, тому важливо медійно правильно донести, тоді люди розуміють.

 

Можливо, ще один лист місцевій владі направимо – є сенс візуалізувати, наприклад, розмістити таблички з вказанням напрямку укриття, алгоритму дій. Ми не можемо примусити київську владу в цьому напрямку працювати, але можемо робити кроки разом задля забезпечення безпеки киян. Як мінімум там, де від нас щось залежить.

 

Навіть на п'ятому місяці війни далеко не всі кияни мають змогу дістатися укриття, бо його немає поблизу або досі в неналежному стані.

 

Не думаю, що в Києві є серйозні проблеми з укриттям. Окрім бомбосховищ, у нас є метро, є багато будинків з підземними паркінгами.

 

Скоро розпочнеться новий навчальний рік. Чи готові школи і вузи до навчання оффлайн, учбові заклади можуть забезпечити дітям безпеку під час тривоги?

 

На даний час спеціальні комісії проводять аудит готовності шкіл, вишів до роботи в оффлайн-форматі. Педколективи відпрацьовують алгоритми дій, і в тих випадках, де евакуація дітей під час повітряної тривоги неможлива, допускаю, що ДСНС заборонить навчання на час війни.

 

На власному прикладі можу сказати: в мене донька – школярка. Зараз у керівництва закладу, де вона вчиться, є питання чи можна використовувати паркінг, який знаходиться поблизу як укриття.

 

Ми покладаємося на владу міста в цих моментах – щоб вони просили, зверталися, може й десь вимагали забезпечити дітям можливість навчатися.

 

А з дитсадками яка ситуація?

 

Стосовно державних дитячих садочків в мене немає інформації про відкриття і повноцінну роботу. Питання слушне і потребує вирішення. Наші співробітники теж з дітьми на роботу приходять. Йдемо назустріч, коли просять відпустки.

 

Розкажіть в цілому про комунікацію з владою Києва. Стосунки прокуратури і міської влади напередодні війни були досить напружені з огляду на величезну кількість виявлених порушень, зловживань і слідчих дій, які проводили правоохоронці столиці. В ці місяці, коли ворог у нас всіх один, чи вдалося знайти порозуміння і співпрацювати в питаннях захисту міста і киян, забезпеченні прав жителів столиці?

 

Без порозуміння було б дуже важко вистояти, коли під стінами столиці стояв ворог. Заради безпеки киян і спільної перемоги ми мусимо комунікувати, і з цим проблем немає. Але наша взаємодія не означає, що прокуратура закрила очі на інші питання. В питаннях корупції я у спокої київських чиновників точно не залишу, і вони знають мою позицію.

 

Мер довіряє своїм підлеглим, не хоче вірити, що хтось з його оточення щось неправильно робить, сприймає інформацію про правопорушення дуже болісно.

 

Нещодавно ми завершили розслідування щодо оренди кінотеатру "Київ", де чиновники прийняли рішення, що щомісячну плату у 2 млн грн за користування цими приміщеннями орендар може не сплачувати. І знову чуємо про нібито якісь політичні переслідування. Ми доводимо зворотнє. Обвинувальний акт у цьому провадженні зі збитками у понад 22 млн грн вже направили до суду.

 

Тобто агресія РФ не означає припинення розслідувань про зловживання, жодне провадження не закрито.

 

До речі, нещодавно я офіційно звернувся до міського голови з проханням призупинити розгляд Київрадою земельних питань, окрім тих, що потребують невідкладного розгляду в умовах воєнного стану,  щоб не порушувати право киян на отримання інформації про земельні ділянки щодо яких приймаються рішення. Сподіваюсь отримати позитивну відповідь на цей лист.

 

А в плані співпраці і допомоги по питанням, які ти чи іншим чином стосуються війни, немає ніяких протиріч. В березні і на початку квітня, коли обстановка в столиці була найважча, я особисто приймав дзвінки киян по всіх питаннях. Люди навіть не знали, що розмовляють з керівником прокуратури. Якщо зверталися із комунальним питаннями, то набирав мера та його заступників і ми разом їх вирішували.

 

Взагалі, в перший місяць війни, коли була загроза окупації Києва, всі питання, не лише процесуальні, вирішувалися з неймовірною швидкістю. Після звільнення Бучі знайшли рефрижератори для тіл загиблих, займалися транспортною логістикою. Вилучили на обшуках у російської фірми 30 тон медикаментів - одразу передали їх ЗСУ. Все, що могли – пальне, машини, арештовані роками – передали військовим.

 

До слова, про накладення арештів на майно російських і білоруських компаній. Можете назвати загальну суму майна і коштів, переданих у розпорядження АРМА?

 

За ці 4 місяці повномасштабної війни накладено арешти на майно і активи компаній на суму понад 7,9 млрд грн. Кінцевими бенефіціарами цих компаній є представники держави-агресора, тому, вважаємо, є значний ризик прийняття керівниками цих підприємств рішень на шкоду інтересам України.

 

Озвучу деякі цифри. Серед того, що заарештовано: 808 залізничних вагонів, 79 річкових суден, 4 асфальтобетонні заводи, 53 транспортні засоби, 61 одиницю будівельної та 26 – сільськогосподарської техніки, корпоративні права 8 суб’єктів господарювання, 250 банківських рахунків 23 суб’єктів господарювання, 8 земельних ділянок, 36 об’єктів нерухомості, 9,4 тис. тон газового конденсату, 94, млн м3 природного газу, 1,1 тис. тон нафти.

 

Суди вже винесли ухвали про передачу майна в управління АРМА на суму понад 3,5 млрд. грн, щодо решти майна на суму 4,2 млрд. грн на цей час ще розглядаються клопотання, однак рішення про передачу ще не прийняті.

 

У клопотанні до суду щодо залізничних вагонів, наприклад, ми прописали, що українська залізниця має право їх використовувати, поки АРМА не знайде управителя на конкурсі. Так само щодо арештованої техніки та автомобілів, просимо суди до реалізації АРМА своїх повноважень надати можливість ЗСУ використовувати це майно. Нехай воно працює на перемогу.

 

На час війни прокуратура певною мірою виконує функції судових органів...

 

У перші місяці війни суди нібито і не припиняли роботу, але і не здійснювали правосуддя у повній мірі. Зібрати у судове засідання суддів, секретарів та інших учасників процесу було неможливо. І тоді, на початку березня, законодавець вніс зміни до ст. 615 КПК України та розширив функції слідчих суддів, які прокуратура може виконувати під час воєнного стану.

 

За постановами прокурорів затриманим обиралися запобіжні заходи, продовжувалися строки тримання під вартою, надавалися дозволи на обшуки, у том числі, у провадженнях щодо ДРГ.

 

І зараз, коли вже минула пряма загроза окупації ворогом столиці, від адвокатів поступають скарги в кваліфікаційно-дисциплінарну комісію на прокурорів про нібито незаконно використання норм права. Судді, які були увесь час на місці, не говорять про те, що ми неправильно використовували свої повноваження за цією статтею і підмінили їх повноваження. Розуміють, що забезпечити правосуддя було нереально, а потрібно було діяти "тут і зараз». Але вже сьогодні ми даємо пояснення з цього приводу. Упевнений, що прокурори робили важливу і корисну справу. Ми доведемо, що реагували так, як повинні були.

 

Який масив воєнних злочинів, скоєних РФ, розслідує прокуратура Києва?

 

Загалом на цей час міською прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у 326 кримінальних провадженнях, пов’язаних зі збройною агресією РФ.

 

Умовно я б розділив ці провадження на дві категорії.

 

Перша - це злочини проти основ національної безпеки України - посягання на територіальну цілісність, захоплення державної влади, державна зрада, диверсія, перешкоджання законній діяльності ЗСУ, несанкціоноване поширення інформації про переміщення зброї, переміщення або розміщення ЗСУ, колабораційна діяльність.

 

Друга категорія - це кримінальні правопорушення проти миру і безпеки людства (стаття 438 Кримінального кодексу - порушення законів та звичаїв війни).

 

Злочини другої категорії фактично вчиняються проти мирного населення. Це ракетні та артилерійські обстріли житлових кварталів, цивільних об’єктів, розстріли, зґвалтування та інше насильство відносно мирного населення.

 

 

Окупанти регулярно наносять ракетні удари по Києву. Розкажіть тезово про хід розслідування за фактами ударів загарбників по цивільній інфраструктурі з загибеллю і пораненням людей

 

Ракетні обстріли мирного населення та цивільної інфраструктури - це найтяжчі воєнні злочини. І тому зусилля наших прокурорів, слідчих та експертів зосереджені на тому, щоб ретельно зафіксувати та задокументувати ці злочини.

 

У провадженнях за фактами ворожих ракетних обстрілів вже фактично завершено огляди місця подій. Найбільше руйнувань у Святошинському, Подільському та Оболонському районах (Пуща Водиця). Кожна пошкоджена будівля, школа, дитячий садок опрацьовані прокурорами спільно зі слідчими Нацполіції, ДБР, СБУ, експертами та вибухотехніками. Загалом у столиці розслідується близько 100 таких проваджень.

 

На цей час проведено понад 1,5 тисячі оглядів місць подій, допитано близько 2 тисяч потерпілих і свідків, призначено понад 140 експертиз. Це судово-медичні експертизи, вибухово-технічні, балістичні, будівельно-технічні, товарознавчі, комп’ютерно-технічні, автотехнічні експертизи, комплексні експертизи зброї.

 

За результатами експертних досліджень очікуємо отримати інформацію про вид застосованої зброї, її траєкторію, обставини застосування, тощо. Ці дані в сукупності із проведеними слідчими діями допоможуть слідству встановити конкретних осіб, відповідальних за ці злочини.

 

Щодо ракетних влучань у ЖК у Шевченківському районі Києва, який окупанти обстріляли двічі. Є доручення прокурору окружної прокуратури з’ясувати, чому саме туди ворог наносить ракетні удари, перевіримо, чи не належала ця територія раніше до території заводу "Артем". Можливо, росіяни паперовими картами 80-х років минулого століття користуються.

 

Чи є справи, які будуть передані для розслідування в МКС?

 

З МКС комунікує безпосередньо Офіс Генпрокурора. Наша задача – зібрати докази для належного розслідування, щоб усі воєнні злочинці були покарані. І це покарання може бути винесене як національними судами, так і міжнародними.

 

Розкажіть про співпрацю з іноземними партнерами

 

Французькі експерти приїхали одними з перших, допомагали нам в провадженні по Мощуну - оглядати тіла, виявлені на річці Ірпінь.

 

За процедурою міжнародних фахівців залучають представники українських експертних установ. Це відбувається наступним чином: на огляд місця події з виявленням трупа ми залучаємо експерта, а він, якщо йому не вистачає кваліфікації чи технічної допомоги, може залучити міжнародного.

 

Взагалі хочу відзначити роботу наших експертів з НДКЦ - вони за два-три тижні провели тисячі оглядів місць злочинів, скоєних російськими військовими.

 

Як розподіляється підслідність воєнних злочинів? Бачимо з повідомлень, що в провадженні є справи, які взагалі територіально не стосуються столиці

 

Окрім Києва, столичні прокурори задіяні у розслідуванні воєнних злочинів, вчинених російськими військовими у Гостомелі, селах Горенка, Мощун та Озера. Одразу зазначу, що у розслідуванні подій в аеропорті Гостомеля, де окупанти знищили нашу "Мрію", прокурорів з Києва не задіювали. Також здійснюємо процкерівництво у провадженнях щодо інших регіонів, де підслідність за нами визначає Офіс Генерального прокурора.

 

Щодо Гостомеля, з допитів свідків, потерпілих ми вже встановити двох осіб - військових рф (командира та солдата), які вчинили умисне вбивство цивільної людини в цьому місті.

 

Скільки киян загинуло та травмовано внаслідок російської агресії, про який обсяг втраченого та пошкодженого майна йде мова?

 

З початку російської агресії у столиці загинуло понад 100 мирних мешканців, з них 5 діток. Більше 420 цивільних громадян отримали поранення. Причини смерті - мінно-вибухові травми, осколкові та кульові поранення (останнє характерно для території Гостомеля), опіки та асфіксія внаслідок пожеж.

 

Що стосується пошкоджених обстрілами будинків то, за даними КМДА, їх близько 400. З них приблизно 200 - це звичайні багатоповерхівки і приватні садиби. Пошкоджено близько 70 шкіл, садочків, дитячих таборів.

 

Виходячи з масштабів руйнувань та кількості постраждалих цивільних осіб, виникає риторичне питання, проти кого воює російська армія.

 

Уточню щодо очного і заочного притягнення до відповідальності саме російських військових. В провадженні прокуратури Києва тільки ці двоє по Гостомелю?

 

Так. Ми зібрали інформацію, встановили цих російських військових. Далі, можливо, Офіс генпрокурора візьме провадження у своє процкерівництво. Допускаю, що в перспективі за допомогою розвідки і ЗМІ отримаємо нову інформацію.

 

А на територію Києва російські війська не зайшли. Ті, що прорвалися, були знищені нашими захисниками.

 

Скільки колаборантів і зрадників знаходиться "під прицілом" правоохоронців столиці?

 

З початку війни 30 особам, які перейшли на бік ворога, співпрацювали або зайняли посади у незаконних органах влади повідомлено про підозру у колабораціонізмі. Ще 5 особам - у державній зраді, 4 – у виправдуванні та запереченні російської збройної агресії,  2 - у пособництві її представникам.

 

Серед підозрюваних – 20 призначених окупантами псевдочиновників, колишній народний депутат України, двоє депутатів Херсонщини, відомий політтехнолог, двоє працівників оборонних підприємств, проросійські агітатори тощо.

 

Станом на початок липня до суду направлено 11 обвинувальних актів цієї категорії (у тому числі щодо двох осіб за державну зраду).

 

До початку війни у прокуратури була інформація про кількість ДРГ у Києві?

 

Поняття ДРГ для широких мас стало поширеним і зрозумілим вже після 24 лютого. До війни ми виявляли людей, у яких вилучали зброю. Але тоді не в повній мірі розуміли, які саме функції ці люди мали виконувати. Звичайно, у СБУ було більше інформації. Але після 24 лютого всі побачили, що таке ДРГ в дії.

 

Під час закриття Києва на тривалу комендантську годину, правоохоронні органи дуже багато людей відпрацювали та затримали, вилучили чимало зброї.

 

Величезна кількість повідомлень про підозрілих людей у перші дні йшла від жителів Києва

 

У перші години і дні було якесь божевілля. Багато уваги правоохоронців приділялося перевірці такої інформації, певною мірою це навіть заважало працювати.

 

Допускаю, що були і навмисні "вкиди", бо постраждали і невинні люди.

 

Мабуть, найбільш цинічні злочини, які скоюють наші співгромадяни під час війни -– розкрадання гуманітарної допомоги і шахрайство під приводом волонтерства. Наскільки масштабні ці явища?

 

Випадки розкрадання гуманітарної допомоги, на жаль, трапляються. З початку вторгнення РФ зареєстровано 32 таких кримінальних провадження. Наразі 3 особам повідомлено про підозру. Усю амуніцію, зокрема, бронежилети, які ділки намагалися продати, ми передали військовим.

 

Розкриття таких злочинів є важливим для репутації нашої країни. Іміджева складова – це найбільш серйозна проблема. Як людина я би перейшов на емоції, а як прокурор краще утримаюсь. Це явище, як і діяльність "селфі-військ" огидні, сором для країни.

 

Факти шахрайства під виглядом волонтерства теж мають місце. Киянина та мешканця Броварів викрили у заволодінні коштами громадян, які намагалися евакуювати своїх близьких із заблокованого Маріуполя. В одному з випадків, люди, яких шахрай обіцяв вивезти, загинули в Маріуполі від обстрілів.

 

Як загалом можна охарактеризувати криміногенну ситуацію в Києві у ці місяці?

 

За п'ять місяців цього року зафіксовано майже вполовину менше скоєних злочинів – 11 137 у порівнянні з минулорічними 20 112. Важливо, що це стосується також тяжких і особливо тяжких злочинів.

 

Також вдвічі менше було майнових злочинів, тих самих квартирних крадіжок, грабежів, розбійних нападів. Розкрито 87% вмисних вбивств.

 

Така статистика значною мірою обумовлена воєнним станом, великою кількістю правоохоронців на вулицях столиці і посиленою увагою до правопорушень. Розуміємо, що якась частина криміналітету також "евакуювалася" зі столиці. Подивимося, як ситуація буде надалі змінюватися.

Прокурор Києва про обшуки: Вже встановлені збитки на 43 млн грн

Прокурор столиці розповів, що в кримінальних провадженнях за фактами розкрадання бюджетних коштів наразі 11 підозрюваних, дев'ять з яких - нинішні й колишні співробітники комунальних підприємств.

 

 

За словами Кіпера, в окремих кримінальних провадженнях ідеться не про прямий збиток столичному бюджету, а про зловживання з боку столичних чиновників при видачі дозвільної документації, а також про нелегальні побори з підприємців.

 

Пряма мова Кіпера: "За результатами обшуків в офісі КП "Спецжитлофонд" повідомлено про підозру трьом особам - заступнику директора комунального підприємства, колишньому заступнику цього самого підприємства, а також директору підрядної фірми. Їх підозрюють у розкраданні 10,5 млн грн, які виділялися з міського бюджету на будівництво та реконструкцію інженерних мереж".

 

"Сімом особам повідомлено про підозру у провадженні щодо розкрадань у департаменті соцполітики КМДА. Серед підозрюваних - троє нинішніх посадових осіб зазначеного департаменту, зокрема заступник керівника, а також четверо колишніх працівників, діями яких завдано збитків на 13,5 млн грн при закупівлях медичних засобів".

 

"Про підозру повідомлено директору приватного товариства, діями якого столичному бюджету завдано збитків на 19,5 млн грн".

 

 

Джерело: Українська Правда

Як вберегтися від аферистів, які виманюють кошти за схемою «ваш родич в лікарні»

У Києві почастішали випадки телефонного шахрайства. Людям телефонують аферисти, які представляються лікарями або поліцейськими і розповідають, що їхній син, батько або онук перебуває у лікарні чи затриманий за скоєння злочину. Для того, щоб залагодити справу і врятувати родича, вони вимагають перерахувати гроші на банківський рахунок або віддати готівку кур'єру.

 

Але чому досі люди на це «купуються»?

 

"Мама, я вчинила ДТП. Допоможи відкупитися", – такі слова почула по телефону мешканка Києва Тетяна Мостицька нібито від своєї доньки.

 

Налякана мати зібрала всі заощадження, а це майже мільйон гривень у валюті, і віддала незнайомцю. Тільки потім жінка зрозуміла – це були шахраї.

 

І так само аферисти обдурили 14-річну доньку Тетяни. По телефону один назвався її батьком, який нібито збив дитину, а інший "дядьком, який може залагодити проблему". Дівчинку умовили нічого не розповідати дорослим і знайти вдома гроші.

 

"Вона шукала кошти, і її весь час продовжували тримати на зв'язку. Десь годин п'ять їй давали наведення: подивися в шафі або під килимком. Вона пішла сама, віддала ці кошти – 56 тисяч гривень і 500 доларів", – розповідає Тетяна.

 

Після того налякана дитина зателефонував батькові і виявилося, що її обдурили. Щороку тільки в столиці на такі телефонні шахрайства попадаються десятки людей, розповідають в прокуратурі Києва.

 

Надія Максимець, прессекретар прокуратури Києва:

 

"У минулому році вдалося встановити і затримати 10 осіб, які обґрунтовано підозрюються в скоєнні таких злочинів. Їх діями завдано збитків 17 постраждалим на суму понад 3,5 мільйонів гривень".

 

Більшість дзвінків – з інших міст і навіть з в'язниць. А вже спільники забирають гроші на місці. Телефонують майже завжди вночі, розповідає психолог Юрій Ірхін, адже поріг критичного мислення у сонної людини знижений. Щоб переконати, шепочуть або змінюють голос. Тому перш за все психолог радить не панікувати:

 

"Навіть якщо у вас син, і збігається статева приналежність голосу, голос, інтонація схожі. Наберіть, у нього теж напевно є телефон, і запитайте "з тобою все в порядку?".

 

Також слід максимально затягувати розмову, щоб повністю прокинутися і для початку зрозуміти, чи дійсно говорите з рідною людиною, а не шахраєм.

 

Джерело:  телеканал «Україна»

Київська прокуратура про початок роботи ДБР: ми готові ділитися професійним досвідом

 

Критерием оценки совместной работы органов прокуратуры и следствия ГБР будет уровень доверия людей.

Киевская прокуратура о начале работы ГБР: мы готовы делиться профессиональным опытом

В конце ноября 2018 года руководство Государственного бюро расследований официально объявило, что новый орган готов приступить к работе. С этого момента органы прокуратуры полностью утрачивали следственные функции относительно новых правонарушений, совершенных топ-чиновниками, правоохранителями, судьями и некоторыми другими категориями госслужащих. Эти функции полностью перешли к ГБР.

В то же время, Бюро не получило отдельного прокурорского партнера, каким, например, САП является для НАБУ. Процессуальное руководство досудебного расследования уголовных производств, подследственных ГБР, остается за органами прокуратуры.

«Судебно-юридическая газета» расспросила заместителя прокурора города Киева Андрея Андреева, как происходит налаживание взаимодействия между прокуратурой и следователями ГБР.

- Состоялось ли знакомство киевской прокуратуры со следователями и руководителем киевского теруправления Государственного бюро расследований (ГБР)?

 

- Мы рады, что этап создания и начала работы ГБР завершен, и что оно приступило к выполнению своих обязанностей. Как известно, когда с 20 ноября 2017 года следователи прокуратуры утратили полномочия по расследованию новых дел, в том числе и по подследственности ГБР, создание нового органа было еще в процессе. Возникшую проблему пришлось решать через процедуру, определенную ч.5 ст.36 УПК, дающую руководителям ГПУ и региональных прокуратур право определять другой орган досудебного расследования в делах, подследственных ГБР, для обеспечения эффективного расследования.

 

Несмотря на сложности, за год нами было отработано около 1 500 уголовных производств. Больше всего работы доставалось полиции, потому что она имеет значительный штат следователей. А относительно тех заявлений, где речь шла о серьезных нарушениях со стороны самих полицейских, то мы были вынуждены обращаться за помощью к нашим коллегам по следствию в СБУ.

 

Хорошо, что теперь в этом нет нужды. Уже сформировано территориальное управление ГБР с местом расположения в городе Киеве, и это серьезно облегчит нашу работу. Самое главное, уже не будет появляться таких деликатных ситуаций, когда заявление о нарушениях со стороны полицейского, например, Деснянского райуправления полиции приходилось передавать для рассмотрения в Дарницкое райуправление полиции. А ведь наличие корпоративных связей между полицейскими могло поставить под сомнение эффективность таких расследований.

 

Теперь ГБР приступило к работе, механизм запущен. Первые контакты у нас уже состоялись, и более того, с 27 ноября, когда было объявлено о запуске ГБР, в течение первых трех недель прокуратурой города Киева было зарегистрировано 15 уголовных производств, которые подследственны ГБР. Часть этих производств была зарегистрирована во исполнение решений судов, а часть непосредственно прокурорами.

 

- Что осталось из подследственности ГБР в прокуратуре?

 

- Законодатель определил разные временные рамки передачи начатых раннее производств.

 

Те дела, которые были начаты следователями прокуратуры до 20 ноября 2017 года, следователи прокуратуры имеют право продолжать расследовать до 20 ноября 2019 года. В делах, зарегистрированных после 20 ноября 2017 года, определен другой срок. В законе о ГБР обозначен трехмесячный срок после начала работы Бюро, в течение которого эти производства должны быть переданы непосредственно в ГБР.

 

Как известно, сегодня существует законодательная инициатива, о поддержке которой просят сами сотрудники ГБР, опасающиеся возникновения коллапса в своей работе, чтобы с передачей производств повременить.

 

Естественно, мы сможем еще некоторое время использовать механизмы ч.5 ст.36 УПК, чтобы на первоначальном этапе работы не загрузить Бюро до такого состояния, что они не смогут продуктивно работать. Мы все понимаем и подходим к вопросу деятельности ГБР абсолютно лояльно, но если не изменятся требования закона, то мы будем вынуждены его выполнить.

 

Если вспомнить, то такая же ситуация возникала при запуске НАБУ, и законодатель откорректировал норму закона, чтобы те начали с чистого листа, а старые расследования по их подследственности заканчивали следователи прокуратуры.

 

- О каком количестве или порядке цифр идет речь?

 

- Я уже называл цифру в 1,5 тысячи уголовных производств только по Киеву, которые расследуют сейчас следователи полиции и СБУ, и еще 230 производств продолжают расследоваться следователями прокуратуры.

 

Для 27 следователей территориального управления ГБР – это очень большая цифра. Кроме того, следует учитывать, что территориальное управление ГБР занимается не только преступлениями, совершенными в Киеве. В зону его ответственности входит и Киевская область, которая также дает очень большое количество заявлений, а еще и Черниговская вместе с Черкасской областями. Все понимают, что такой вал дел небольшая группа следователей не сможет качественно отработать. Желательно, этого не допустить.

 

- Таким образом, следственные подразделения прокуратуры пока не будут полностью расформировываться?

 

- Штатные изменения, безусловно, у нас происходят. Был приказ генерального прокурора о сокращении в прокуратуре Киева количества следователей.

 

- Генеральный прокурор на конференции прокуроров сообщил о проблеме с получением премий еще работающими следователями прокуратуры…

 

- Речь идет о постановлении Кабинета министров, в котором регулировалась выплата вознаграждения для следователей прокуратуры. Оно состояло из должностного оклада и дополнительных выплат в виде премий, доплат за выслугу лет в органах следствия, за классный чин и т.д.

 

Согласно постановлению, эта формула действовала только до начала работы ГБР, а после даты объявления о начале работы ГБР следователи прокуратуры утратили возможность получения ранее предусмотренных дополнительных выплат.

 

В тоже время следователи прокуратуры продолжают расследовать уголовные производства, в том числе резонансные. На мой взгляд, ограничения в выплатах – это не справедливо по отношению к ним. Надеемся, что Кабинет Министров продолжит действие ранее действовавшего механизма формирования заработной платы следователей прокуратуры.

 

- Само киевское территориальное управление ГБР успело уже открыть какие-нибудь производства?

 

- Конечно, успело, и значительное количество. Только по Киеву, насколько мне известно, уже зарегистрировано порядка сотни уголовных производств.

 

К слову, много заявлений и жалоб продолжают поступать как в Генеральную прокуратуру, так и в Киевскую прокуратуру. Эти заявления нами в большей части переправляются в ГБР, где его следователи принимают решение о необходимости регистрации уголовных производств. Кроме того, поступающие заявления уже направляют в ГБР и все органы государственной власти, потому что заявители, часто не разбираясь в компетентности тех или иных органов, направляют свои сообщения не по принадлежности. В результате фиксируем вал начатых производств.

 

- Есть ли статистика, кто является фигурантом этих заявлений?

 

- Подозреваемых пока не много. А вот фигуранты зарегистрированных производств, в отношении которых проводится проверка, в основной массе, правоохранители.

 

- Что происходит после поступления заявления о совершении преступления?

 

- Вначале в Едином реестре досудебных расследований (ЕРДР) регистрируется уголовное производство, потом заявление перепроверяется, собираются доказательства. После этого следователь решает – готов ли он предъявить подозрение фигуранту, и нужно ли этот вопрос ставить перед прокурором, который в случае согласия с выводами следователя согласовывает подозрение.

 

- По своему опыту можете сказать, какой происходит процент отсева заявлений?

 

- Процент очень большой. Законодатель так выписал нормы УПК, что регистрироваться должно практически любое заявление. Но очень часто в заявлениях содержатся обстоятельства, которые изначально указывают на отсутствие преступления.

 

Например, человек является потерпевшим в результате квартирной кражи. И этот человек решает, что следователь полиции очень долго расследует данное производство. Потерпевший в краже подозревает следователя полиции в злоупотреблении, так как его преступление не раскрыто.

 

Мы обязаны зарегистрировать уголовное производство по такому заявлению, хотя сразу видим, что такое уголовное производство впоследствии будет закрыто, поскольку ст.364 Уголовного кодекса предусматривает ответственность только при наличии материального ущерба, находящегося в прямой причинно-следственной связи с действиями по злоупотреблению правами.

 

В приведенном примере мы понимаем, что материальный ущерб заявителю причинен не в результате действий или бездействия следователя полиции, а в результате действий вора, совершившего кражу. Соответственно, привлекать следователя к ответственности по 364 статье УК нет оснований.

 

Проводится много работы, а все заканчивается принятием решения о прекращении подобного производства.

 

Могу предположить, что из 1 500 зарегистрированных производств, в суд будет направлено только около сотни обвинительных актов. Все остальное, к сожалению, это та работа, которую нужно проводить только для перепроверки заявлений.

 

- Начались ли процессуальные руководства следствием по производствам, открытым следователями ГБР?

 

- Безусловно. Генеральная прокуратура выстроила двухуровневую систему процессуального руководства в делах территориальных подразделений ГБР.

 

Речь идет о том, что в департаменте ГПУ, отвечающим за ГБР, создано два отдельных управления. Одно отвечает за процессуальное руководство в делах, расследуемых центральным аппаратом ГБР, а другое – за дела в территориальных управлениях ГБР. В последнем созданы семь отделов, пропорционально количеству теруправлений ГБР.

 

Кроме того, в каждой области есть подразделения прокуратуры, которые также занимаются процессуальным руководством в делах ГБР. Они не большие, по своему количественному составу, - от 7 до 15 человек. Самое большое подразделение – в прокуратуре города Киева. На настоящий момент оно полностью укомплектовано и начало свою работу.

 

Ключевая роль в распределении производств принадлежит ГПУ. Она смотрит на суть заявления и определяет тех, кто будет осуществлять процессуальное руководство – прокуроры ГПУ или региональные прокуроры. Все это фиксируется в ЕРДР и в соответствующем постановлении об определении группы прокуроров.

 

Нормативное установление всей этой процедуры уже находится на завершающем этапе. Будут разработаны инструкции и соответствующие приказы в которых будут четко определены зоны ответственности.

 

- Процессуальное руководство наступает с момента регистрации заявления?

 

- Следователь, зарегистрировав уголовное производство, или получив его из другого органа, обязан сообщить в органы прокуратуры, что он начал работу. У руководителя прокуратуры после этого возникают уже полномочия по определению прокурора или группы прокуроров в этом производстве.

 

- А как определить, сколько нужно прокуроров?

 

- Как показывает практика, лучше изначально определить группу, чтобы потом не возникали проблемы с эффективностью и качеством расследования. Ведь люди болеют, уходят в отпуск, и переходят на другие должности. Тем более, что в УПК есть такая норма, как «неизменность прокуроров в процессе». Несомненно, правильно, когда среди прокуроров есть человек, который знает дело с самого начала.

 

- Что можете сказать о следователях ГБР?

 

- Со многими мы знакомы давно, ведь они были сотрудниками прокуратуры. Как известно при наборе следователей ГБР законом устанавливались квоты относительно обязательного присутствия там выходцев из существующих правоохранительных органов, в том числе из прокуратуры. Как они себя покажут там – увидим со временем.

 

Также в ГБР прошло достаточное количество внешних кандидатов. Мы понимаем, что не все они имеют достаточный опыт. Думаю, что совместная практика и наличие богатого профессионального опыта у наших процессуальных руководителей будет способствовать налаживанию взаимоотношений на должном уровне. Мы все понимаем, что друг от друга зависим. Следователи зависят от прокурора, а эффективность работы прокурора зависит от того, насколько у него сложились нормальные деловые отношения со следователем. Если ставить во главу угла интересы потерпевшей стороны, интересы государства, то, безусловно, мы нацелены на конструктивную совместную работу.

 

Конечно, будут набиваться шишки, будут какие-то проблемы во взаимоотношениях. Где-то мы будем спорить друг с другом. Знаете, где два юриста, там три мнения. Но раз этот механизм уже запущен, то за этим будущее и теперь просто нужно нормально выстроить и саму структуру ГБР, и нормальные его связи с прокуратурой.

 

-Следователей ГБР пугают, что их завалят делами, и что выезжать придется, чуть-ли, не на каждое ДТП, участником которого стало лицо, подследственное Бюро…

 

- Но мы же вытягивали эту работу своими следователями! И такие выезды нужно делать. Потому что если осмотр места происшествия будет проведен некачественно, то с этого дела потом ничего не получится, и невозможно будет нормально установить вину.

 

За последний год, когда наши следователи утратили возможность расследования новых производств, расследования ДТП, совершенных правоохранителями, мы поручали соответствующему отделу следственного управления национальной полиции. Мы наладили взаимоотношение таким образом, что на место происшествия выезжал наш прокурор, как процессуальный руководитель, который находился рядом со следователем и помогал правильно зафиксировать в протоколе результаты осмотра. И трагедии в этом не было никакой.

 

Кстати, выезд на первое, совместное с ГБР происшествие произошел еще до создания нашего подразделения по процессуальному руководству в делах ГБР. Это было именно ДТП с участием полицейского. На место ДТП вначале прибыл наш дежурный прокурор, после чего мы сообщили об этом в ГБР, и они выслали своего следователя. Таким образом, они присоединились к осмотру места происшествия, которое уже начали полицейские. Поэтому, уверен, что сложностей не будет, ведь не так много ДТП с участием полицейских. В Киеве за год их можно посчитать на пальцах одной руки.

 

Более серьезная проблема будет, если следователи будут завалены заявлениями, которые не имеют какой-либо судебной перспективы, и им придется заниматься бумаготворчеством. Мы понимаем, что сейчас заявители активизируются, поскольку к новому органу процент доверия всегда выше.

 

- Кстати, насколько большой проблемой является отсутствие у ГБР оперативных подразделений?

 

- У прокуратуры никогда не было оперативников. В принципе эту проблему мы решали путем выстраивания нормальных взаимоотношений с оперативными подразделениями других правоохранительных органов. Но если говорить об изменении философии правоохранительных органов, то свои оперативные подразделения должны помочь ГБР быть более эффективными.

 

- Каким должен быть показатель эффективности работы ГБР и прокуратуры?

- Не должно быть «палочной» оценки, то есть угрозы наказанием за недостижение каких-либо количественных показателей. Критерием, прежде всего, должен быть уровень доверия населения того или иного региона к этим органам. Если люди поймут, что правоохранители действуют в их интересах, соответственно, мы на своем месте.

 

Большой кредит доверия общества, который есть к нынешнему ГБР, нужно оправдать.

 

Автор: Наталья Мамченко, Сергей Глушко.

Роман Говда, прокурор Києва: «Ми оголосили підозри п'ятьом членам кредитного комітету банку "Михайлівський"» - УКРІНФОРМ

Коли обвинувальні акти відносно  топ-менеджерів банку "Михайлівський" нарешті направлять до суду, про який запобіжний захід щодо Шуфрича-молодшого клопотатиме прокуратура та чи вимагатиме повторної експертизи  у справі Толстошеєва? Про це -  в другій частині інтерв'ю прокурора Києва Романа Говди Укрінформу.

 

- Від афер у банку «Михайлівський» постраждала велика кількість вкладників. Як просувається розслідування і коли притягнуть до відповідальності винуватців махінацій?

 

- Столична прокуратура ще не зіштовхувалася з економічними провадженнями такої складності. У нас цілий відділ слідства дев`ятий місяць працює над цією справою. Відомо, що у справі затримували колишнього голову правління Ігоря Дорошенка, а в розшук оголошений його заступник Денис Панфілов. Із новин можу повідомити, що цього місяця ми оголосили підозри ще п`ятьом членам кредитного комітету банку «Михайлівський». Епізод стосується незаконної видачі кредитів на 500 млн гривень особам, афільованим до власника банку. У нас є судово-економічна експертиза, яка підтверджує вказані збитки.

 

Ми вже отримали дозволи суду на затримання цих членів кредитного комітету, доправлення їх до суду для вирішення питання про обрання запобіжних заходів і оголосили в розшук. Деякі з них вже виїхали за межі України.

 

Також у цьому провадженні  ми маємо ще кілька епізодів, які   пов'язані з діяльністю банку і його  взаємовідносинами з юридичними особами, які брали гроші у людей через банк «Михайлівський», потім зберігали їх на рахунках банку, а після 19 травня 2016 року ці гроші зникли. Зараз слідчі працюють з експертами, і протягом місяця ми сподіваємось отримати остаточні результати експертиз щодо завданих збитків.

 

На сьогодні у провадженні 10 підозрюваних. Розраховуємо на швидке завершення слідства. Для цього нам потрібно ще кілька місяців.

 

 - Чи є новини у справі відносно  Нестора Шуфрича-молодшого, який 26 серпня на пішохідному переході в столиці збив чоловіка?

 

- Будемо звертатися до суду з клопотанням про продовження водію раніше обраного запобіжного заходу (взяття на поруки. - Ред.).  Підстав вимагати більш суворий запобіжний захід у нас немає. Він з'являється на виклики слідчого, бере участь у слідчих діях.

 

- А як почувається постраждалий чоловік?

 

 - Зараз він перебуває на реабілітації. Після проведення судово-медичної експертизи щодо ступеню тяжкості отриманих ним травм обвинувальний акт буде скеровано до суду.

 

- Чи провела столична прокуратура додаткові експертизи у справі Станіслава Толстошеєва, який задавив жінку на своєму авто? Коли буде поставлено крапку в цій справі?

 

- Ніхто з працівників прокуратури не зацікавлений в покриванні цієї справи.  Після відновлення розслідування ми провели повторні допити усіх свідків у даному провадженні, у тому числі безпосередніх очевидців ДТП, лікарів, які надавали допомогу постраждалим та інших. Допитали у якості свідка і експерта львівської експертної установи.

 

Окремо перевіряли інформацію про можливу фальсифікацію досліджень на вміст алкоголю та наркотиків. Для цього провели порівняльну експертизу ДНК його волосся зі зразками, відібраними у нього після ДТП. Після того, як отримали висновок, який підтвердив їх автентичність, ще раз призначили токсикологію. Вмісту наркотичних речовин у зразках Толстошеєва експерти не виявили, як і в зразках, відібраних вже після скасування постанови про закриття провадження.

 

Я ініціював проведення ще однієї експертизи стану здоров'я  Толстошеєва із залученням міжнародних експертів. На даний час ми отримали позитивну відповідь від керівництва МОЗ про можливість проведення такої експертизи спеціалістами Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Вони зараз займаються залученням міжнародних фахівців, і після проведення експертизи нададуть нам свої висновки. Після цього прокуратура зможе ухвалити остаточне рішення у цій справі.

 

- У ЗМІ часто з'являються публікації про аптеки, які є своєрідними наркопритонами.  Чи займаються столичні правоохоронці виявленням таких аптек?

 

-Проблема з такими аптеками у нас не нова. Ми щороку викриваємо провізорів, які без рецептів відпускають кодеїновмісні та психотропні препарати. Десять таких кримінальних проваджень направили до суду лише в цьому році.

 

Тогоріч ми задокументували діяльність злочинного угруповання у складі чотирьох чоловік -  власниці аптеки, двох провізорів і ще однієї особи, які  у 2015-2016 роках продавали трамадол через мережу аптек. Обвинувальний акт відносно них уже слухається в суді. Але продаж трамадолу - це не найбільше зло в сфері наркообігу. У нас в пріоритеті викриття збут тяжких наркотиків - амфетаміну, опію, які продаються на території Києва, у тому числі через інтернет.

 

- І які ваші успіхи?

 

- Минулого місяця слідчі столичної прокуратури завершили розслідування щодо 13 членів злочинної організації, які упродовж 2014 -2016 років масово збували наркотичні, психотропні речовини та сильнодіючі лікарські засоби у Києві та чотирьох регіонах України. До речі, наркокур'єром у них був  співробітник  столичного главку Нацполіції. Вони серйозно конспірувалися. Їхні автомобілі були обладнані прихованими сейфами та засобами GPS-стеження. А наркотики збували через безконтактні «закладки» в обумовлених місцях. У них була відпрацьована система: дзвониш на анонімний номер і говориш, що хочеш купити.  Далі кладеш на картку «Приват-банку», яка зареєстрована на зовсім іншу людину, обумовлену суму і тобі висилають координати пісочниці чи якогось підворіття, де можна забрати наркотики. На документування їхньої діяльності у нас пішло майже півроку.

 

- І хто виявився їхнім організатором?

 

- Це один з відомих наркодилерів Києва, його прізвище Панфіленко, а прізвисько «Тренер». За чотири роки  діяльності його злочинної організації обіг грошових коштів на банківських рахунках склав понад 90 млн грн.

 

Загалом у нас зараз в розробці чотири організовані угруповання лише у сфері наркообігу. Також слідчі столичної прокуратури проводять розслідування дев'яти проваджень у сфері наркообігу, в яких фігурують самі правоохоронці. Тому, я думаю, ми на правильному шляху.

 

- У столиці знаходиться велика кількість вищих навчальних закладів. Чи багато кримінальних справ  порушили цьогоріч столичні правоохоронці за фактом хабарництва у вишах? І взагалі які розцінки в столиці у викладачів-хабарників?

 

- Суми хабарів коливаються від від 2,5 тис. гривень до 5 тисяч доларів. В основному, вимагають хабарі за зняття заборгованості і поновлення у  навчанні, за складання іспитів, захист курсових та дипломних робіт. Вимагають гроші не лише викладачі та лаборанти, а й  керівники і заступників керівників вузів.

 

У  цьому році ми порушили вісім кримінальних проваджень за фактом корупції у вищих навчальних закладах столиці. До суду направили справу стосовно директора Інституту психології імені Костюка Національної академії педагогічних наук, який хотів 5 тисяч доларів за працевлаштування до інституту на посаду лаборанта і сприяння в захисті кандидатської дисертації. Також триває судовий розгляд справи щодо асистента кафедри управління Київського національного економічного університету імені Гетьмана, який зажадав 13 тисяч гривень за вступ до університету.

 

- Що порадите студентам, від яких вимагають хабар? Куди  їм скаржитися?

 

- У більшості випадків - це підслідність Нацполіції, тому студентам слід писати заяви у поліцію. Але повідомити про це можна і на «гарячу лінію» столичної прокуратури чи СБУ. Хабарництво у вузах доволі латентне і за межі аудиторії майже не виходить. Тому рівень боротьби з корупцією в цій сфері у першу чергу залежить від активності самих студентів.

 

- У столиці  проблема - віддати дитину в дитячий садочок. Часто від батьків вимагають хабарі. Чи порушувала прокуратура кримінальні справи відносно завідуючих дошкільних дитячих навчальних закладів?

 

- За фактами поборів у дитячих садочках порушено низку кримінальних справ, але підозр в них поки немає. Йдеться про так звану благодійну допомогу або членські внески, які офіційно не обліковуються. Викриття таких фактів, як і в ситуації з ВНЗ, напряму залежить від активної позиції батьків - якщо вимагають гроші, треба не мовчати, а звертатися до правоохоронних органів.

 

Разом з тим, прокуратура, в межах компетенції, допомагає місту подолати проблему, пов'язану із чергами до дитячих садочків, повертаючи у державну та комунальну власність приміщення цих навчальних закладів, які були перепрофільовані, незаконно здані в оренду або відчужені. Цьогоріч  можемо похвалитися, що повернули приміщення трьох дитячих садків в Оболонському, Святошинському та Деснянському районах. Столичній владі залишається профінансувати їх модернізацію.

 

- У Печерському райсуді перебуває на розгляді обвинувальний акт стосовно екс-заступника міністра охорони здоров`я Василишина. Іще минулого року, коли столична прокуратура його затримала за хабарництво, лунало багато думок, що ця справа розсиплеться в суді через порушення підслідності. Василишин працював заступником міністра, відповідно його мали затримати детективи НАБУ. Чи не розділяєте цих побоювань?

 

- Немає сталої судової практики у питанні: чи нівелює докази порушення підслідності. Навіть рішення Апеляційного суду Києва вказує, що не можна  вважати, що це формальне порушення нівелює всі докази і приводить до неможливості слухання справи. Тому Апеляційний суд і задовольнив скаргу прокурора та повернув обвинувальний акт відносно Василишина на новий судовий розгляд до Печерського райсуду.

 

Рішення щодо допустимості доказів має прийняти суд першої інстанції під час розгляду провадження по суті.

 

Крім того, Василишин спершу не був метою нашого провадження. На нього ми вийшли у ході досудового розслідування, коли почали відпрацювання лікарів Олександрівської лікарні та дісталися до завідуючого  відділу урології і зрозуміли, що він розмовляє з Василишиним про передачу грошей. Тому наші слідчі та процесуальні дії вважаємо першочерговими і такими, проведення яких допускається КПК України, поки прокурор не змінить підслідність.

 

- Чи є у провадженні столичної прокуратури інші справи, у яких фігурують високопосадовці?

 

- Фігурують  службовці різних категорій, щоправда, вони не заступники міністрів.

 

- Ви раніше повідомляли, що поновили кримінальну справу відносно незаконного відчуження акцій «Київміськбуду». Чи є результат у цьому розслідуванні?

 

- Ми реанімували це кримінальне провадження і встановили причетність до злочину екс-віце-президента цього товариства  та його спільника - заступника голови правління з економічних питань ВАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління». Обвинувальний акт щодо них наразі розглядається судом. Акції «Київміськбуду» на 77 млн грн , які стали предметом цього злочину, по господарському судочинству ми вже повернули.

 

- Нещодавно столична прокуратура подала позов до суду про повернення столичній громаді акцій «Київенерго», «Київгаз» та «Київводоканал», але суд переніс розгляд справи на невизначений термін для інформування компаній-відповідачів, які знаходяться на Кіпрі. На вашу думку, як довго затягнеться розгляд справи?

 

- Перерву у судовому розгляді оголошено до травня. Дійсно, відповідачами по цій справі є  дві компанії з Кіпру - це «Денсек Лімітед» та «Зарова Лімітед». Оскільки вони не мають в Україні представництв, суд відправив їм виклики на офіційні адреси на Кіпр. Зараз ми перекладаємо на англійську мову  наші позови до них та інші документи і відправляємо. Після цього через півроку вони вважатимуться належним чином повідомленими і незалежно від того, чи з’являться вони в суд, почнеться розгляд справи по суті.  Це буде важкий розгляд справи, тому що на кону не просто акції, а реально стратегічні підприємства міста Києва.

 

 - Тобто, в травні розпочнеться розгляд справи, а  скільки він триватиме – не відомо?

 

- Близько двох місяців. У крайньому разі можуть продовжити слухання до трьох місяців і тоді  прийняти рішення. Господарські суди дотримуються строків розгляду справ, передбачених ГПК України.

 

- Як ви збираєтеся повертати гроші, коли, наприклад, 12,73% акцій «Київенерго» вже викупило ДТЕК Ахметова?

 

- Хоча вони і вважаються добросовісними  набувачами, в суді ми будемо витребувати  акції з їхньої власності, бо вони колись були  необгрунтовано виведені . У свою чергу ДТЕК може витребувати з фізичних осіб або підприємства, яке продало їм ці акції.

 

Алла Шершень, Київ.

 

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2334025-roman-govda-prokuror-kieva.html

Роман Говда, прокурор Києва "Засвічені" на місці вбивства Вороненкова червоні кросівки були куплені у Москві - УКРІНФОРМ

Нещодавно правоохоронці прозвітували про розкриття убивства колишнього депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова. Він разом зі своєю дружиною Марією Максаковою наприкінці минулого року переїхав в Україну і став свідком у трьох кримінальних справах, порушених за фактом російської агресії.

 

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що слідчі дійшли висновку про причетність до цього злочину   російських спецслужб та колишнього цивільного чоловіка Максакової – кримінального авторитета Володимира Тюріна.

 

За версією слідства, він замовив Вороненкова через свого давнього товариша по криміналу Юрія Василенка. Отримавши завдання, той прибув до України і залучив до вбивства Олександра Лося. Разом вони підшукали виконавців серед учасників АТО – Ярослава Левенця, Ярослава Тарасенка і кілера Павла Паршова.

 

І коли для демонстрації причетності до злочину виконавців журналістам під час прес-конференції показали промовисті відео з камер спостереження, записи телефонних розмов та інші докази, то відносно замовників слідство обмежилося, можна сказати, лише констатацією факту.

 

Цим не забарився скористатися головний обвинувачений Володимир Тюрін. Через свого адвоката він  невдовзі заперечив свою причетність до цього зухвалого злочину.

 

Укрінформ вирішив детальніше дізнатися про докази слідства відносно Тюріна та російських спецслужб і роль у розкритті цього вбивства Головного управління розвідки Міноборони.

 

На наші запитання погодився відповісти прокурор Києва Роман Говда.

 

- Під час прес-конференції генпрокурор звинуватив у замовленні вбивства Вороненкова колишнього цивільного чоловіка Максакової та кримінального авторитета Володимира Тюріна і ФСБ РФ. Водночас конкретних доказів озвучено не було. Чим обгрунтовується це твердження слідства?

 

- На цій стадії досудового розслідування, на мій погляд, ми оприлюднили  доволі безпрецедентно велику кількість інформації. Генпрокурор виклав основну версію слідства: що убивство Вороненкова було зумовлене бажанням та практичними заходами як російських спецслужб, так і самого Тюріна.

 

Після вбивства ми відпрацьовували кілька версій, але у нас була серйозна зачіпка – це кілер Павло Паршов. Ми пішли від його особи і вийшли на Ярослава Левенця, який виконував головну роль у злочинній групі виконавців, та Ярослава Тарасенка – водія. Потім дійшли до Юрія Василенка – співорганізатора та співвиконавця цього злочину. Почали аналізувати його зв'язки і з`ясували, що Василенко мав контакти та зустрічі з Володимиром Тюріним.

 

Після цього слідство кинуло всі сили на аналіз моніторингу їхніх дзвінків, відео, показів свідків, інформації прикордонників. Ми відслідкували перебування старшого сина Тюріна – Дмитра на території України буквально напередодні вбивства – 20 березня. Він був посередником у перемовинах з Василенком. Це, серед іншого, також свідчить про причетність і самого Тюріна до вчинення цього злочину. Все це зайняло багато часу, але у нас з`явилася доказова база і впевненість, що саме ці люди причетні до вбивства.

 

- Чи має В.Тюрін якийсь процесуальний статус у цій кримінальній справі?

 

- Ми підготували йому повідомлення про підозру відповідно до вимог чинного законодавства України та міжнародних договорів. Далі направимо клопотання про міжнародно-правову допомогу до Російської Федерації для вручення йому цієї підозри. Можу сказати, що це буде найближчим часом. Якщо він не з'явиться для її отримання, будуть вживатися заходи для оголошення його в міжнародний розшук.

 

- Чи будете звертатися до Росії з проханням про екстрадицію Тюріна?

 

- Ми можемо звернутися, але, оскільки він є громадянином Російської Федерації, то навряд чи нам його видадуть. Існують правила, що країни не видають своїх громадян. Тут є кілька варіантів розвитку подій. Перший, коли ми можемо направити частину кримінального провадження в Російську Федерацію для розгляду там по суті, що малоймовірно у зв'язку з сумнівами щодо обєктивного судового розгляду. Другий варіант – це оголошення Тюріна в міжнародний розшук. Маємо переконання, що Інтерпол оголосить його у розшук. Ще залишається його заочне засудження. Кваліфікація його дій, а саме ст.115 Кримінального кодексу України, дозволяє розпочати процес заочного засудження.

 

- Хто у російських спецслужбах був зацікавлений у фізичному знищенні Вороненкова?

 

- На даний час це не можливо конкретизувати. Ми не можемо проводити власних слідчих дій на території Росії в таких обсягах, щоб повністю розуміти роль у цьому вбивстві того чи іншого підрозділу Федеральної служби безпеки чи Головного управління розвідки Російської Федерації.

 

Так, ми не знайшли тих людей, які стояли за державною позицією Російської Федерації у ліквідації Вороненкова. Але ми достеменно можемо стверджувати, що одним із замовників і організаторів цього вбивства є Тюрін.

 

Одна з причин переїзду Дениса Вороненкова в Україну – це його переслідування російськими спецслужбами (справа «Трьох китів», наприклад). Крім того, – його позиція щодо перебування військ РФ на території України, яка прямо суперечить політиці РФ. Також, Вороненков планував на початку квітня 2017 року розпочати новий проект. Даний проект полягав у зборі та оприлюдненнні досі не відомих фактів щодо анексії Криму та окупації Донбасу. Зокрема, про роль та участь у вказаних подіях конкретних посадовців РФ. Сукупність всіх цих дій Дениса Вороненкова, на нашу думку, й призвела до замовлення його вбивства.

 

- Генпрокурор розповів, що Головне управління розвідки Міністерства оборони допомогло слідству «знайти ниточку, яка потягнула клубок». Що саме він мав на увазі?

 

- Вони надавали нам інформацію з точки зору розуміння процесів у Росії, які пов'язані з Вороненковим та окремими фігурантами справи.

 

Ця інформація потім аналізувалася, перевірялася, і частина її набула процесуального значення після отримання доказів, допитів людей, інших слідчих дій. Загалом їхня роль у цьому розслідуванні достатньо велика.

 

- А більш конкретно, що це була за інформація?

 

- У тому числі завдяки інформації ГУР ми дізналися, коли Василенко виїжджав у Росію для контактів з Тюріним. До речі, він і зараз або там, або в Криму. Також ми дізналися про період перебування в Росії Левенця і Паршова, коли вони там обоє переховувалися від слідства в економічній справі у 2012-2014 роках.

 

- Це в ГУР вам повідомили, що після убивства Тюрін отримав якісь преференції від російської влади, а також зріс його статус у злочинному світі, про що і заявляв генпрокурор?

 

- Після убивства Вороненкова ми бачимо, що цей процес дійсно почав мати місце. У Росії розподіл матеріальних благ відбувається за якимись певними критеріями, відповідно до наближеності до перших осіб цієї держави, різними заслугами тощо. Більшість кримінальних угруповань у РФ підконтрольні спецслужбам, які в обмін на різні преференції, як, наприклад, усунення конкурентів у цих колах, доручають кримінальним авторитетам виконання різних завдань. Також, на кожного з «кримінальних авторитетів» є компромат, який у вигідний спецслужбам час використовується. Таким чином, ФСБ може здійснювати контроль над злочинними угрупуваннями – як на території РФ так і в цілому на пострадянському просторі, і веде підривну діяльність, у тому числі на території нашої країни.

 

Крім того, згідно з оперативною інформацією, наближений до Тюріна Юрій Василенко за організацію цього вбивства мав отримати контроль над Харківською областю. А це означає контроль контрабанди зброї, нелегальний обіг наркотичних речовин та інше.

 

- Чи відреагували якось російські правоохоронці на результати українського слідства?

 

- Жодних запитів, клопотань від правоохоронних органів РФ з цього приводу до прокуратури міста Києва не надходило.

 

- Можливо, Генпрокуратурі надходила якась інформація по ваших каналах?

 

- Наскільки мені відомо, то ні. Ми з Російською Федерацією вимушено спілкуємося в межах Європейських конвенцій. Передача тих чи інших матеріалів, запитів займає чимало часу на підготовку і направлення. Тому малоймовірно, щоб так швидко до нас могло б щось надійти, навіть коли б вони і хотіли спитати.

 

- Відомо, що після заяв українських посадовців про причетність до вбивства Вороненкова російських спецслужб Слідчий комітет РФ у березні ініціював власне розслідування. Наскільки  взагалі можливо в іншій країні розслідувати такий злочин?

 

- Це вже не раз опробований Росією метод донесення до мас контрпозиції щодо того, що висловлює та чи інша країна, у даному випадку Україна. Я вбачаю це розслідування елементом пропаганди. Воно для нас не має практичного значення.

 

- Майже одразу після вбивства нардеп Антон Геращенко заявив, що кілер Паршов пройшов у Росії школу диверсантів. Водночас під час оголошення результатів розслідування керівник слідчої групи Павло Кононенко нічого про це не сказав. Чи відповідає дійсності інформація Геращенка, і від кого він це дізнався?

 

- Геращенко повідомив нам, що дізнався про це від іншої людини. Потім ми допитували цю людину і на якомусь етапі просто не зрозуміли, звідки така інформація взялась. Слідчим шляхом ми не змогли це підтвердити.

 

- Одразу після вбивства у ЗМІ з`явилася інформація, що Вороненкова виманив на зустріч об 11:30 ранку в готелі «Прем`єр Палас» його колишній водій Владислав Тихонькін. Перед цим, за свідченням Максакової, водія викрадали співробітники ФСБ при перетині кордону з Білоруссю. Яка була його роль у вбивстві Вроненкова?

 

- Версія щодо можливої причетності до злочину водія Вороненкова слідством повністю відпрацьована у перші два місяці після вбивства. І свого підтвердження вона не знайшла.

 

У день вбивства Денис Вороненков планував зустрітися у холі готелю «Прем`єр Палас» з іншим колишнім депутатом Держдуми – Іллею Пономарьовим. Його можна виключити з кола підозрюваних осіб. Ми знаємо, що за Вороненковим у день убивства слідкували Василенко та Лось, які передали сигнал Паршову з Тарасенком, що об`єкт вийшов з квартири. У якийсь момент вони прийняли рішення, що виконають свій злочинний умисел біля готелю. Для них це було одне із найоптимальніших для вчинення злочину місць, щоб вийти з машини, наздогнати Вороненкова і мати потім шлях відходу. Засідки там не було.

 

- А як почувається охоронець з Міноборони, якого поранив Паршов?

 

- Наскільки я знаю, слава Богу, почувається добре. На третьому тижні після поранення нормалізувався його стан, і він був виписаний з лікарні. Він пройшов реабілітацію і вийшов на роботу.

 

- Давайте повернемося до виконавців злочину. Коли збираєтеся направляти до суду справу відносно затриманих Тарасенка і Лося?

 

- Упродовж двох місяців ми направимо до Шевченківського райсуду обвинувальний акт для розгляду по суті.

 

- Яке покарання їм загрожує?

 

- Довічне позбавлення волі. Їм інкримінується організація вбивства за попередньою змовою групою осіб, тобто частина 2 ст.115 Кримінального кодексу України. Хоча на цьому етапі ще рано визначати міру покарання. Позиція державного обвинувача буде формуватися по закінченню судового слідства, після того, як в суді будуть досліджені всі докази.

 

- Хтось із осіб, затриманих у цій справі, співпрацює зі слідством?

 

- Один із фігурантів з нами співпрацює.

 

- Яка винагорода передбачалася виконавцям за це вбивство?

 

- У нас є певна інформація про їхній гонорар, яка поширювалась у певних злочинних колах Харківської області, але сума процесуально не доведена. Тому ми не кваліфікували мотив убивства з корисливих мотивів. Хоча для нас очевидно, що Левинець, Паршов та Тарасенко вчинили цей злочин через гроші.

 

- Який спільний економічний злочин об'єднує Паршова і Левенця? У ЗМІ писали, що їх затримували у Дніпрі в справі конвертаційного центру.

 

- Вони були кур'єрами – рядовими членами злочинного угрупування, яке займалося конвертацією грошей в готівку. Коли його викрили, більшість із їхньої групи виїхала у Москву. Ми дослідили етапи їхнього московського життя. Даних про те, що Паршов брав участь у якихось злочинних  угрупованнях, у нас немає. Тобто, він жив якимось своїм життям. До речі, у Москві йому придбали ті червоні кросівки, у яких він був у день убивства Вороненкова. Всі думали, що червоні кросівки мали відвернути увагу, але насправді у нього просто не було іншого взуття, він ходив у них кожен день.

 

Після подій на Майдані Паршов повернувся до України і вступив у Нацгвардію. За характеристикою людей, з якими він служив, він не курив, займався спортом, словом, тримав себе в тонусі. Хотів щось героїчне зробити. В АТО з цим не склалося. Тому, можливо, убивство було для нього способом самоствердження, бажанням перевірити себе.

 

У другій частині інтерв`ю з Романом Говдою читайте про розцінки на хабарі у столичних вишах, результати боротьби з розповсюдженням наркотиків та притягнення до відповідальності топ-менеджерів банків.

 

Алла Шершень, Київ.

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2327726-roman-govda-prokuror-kieva.html

Прокурор Києва Роман Говда: Кількість крадіжок і грабежів зростає. Здебільшого люди йдуть на злочин вперше - через матеріальну скруту - ГЛАВКОМ

Роман Говда очолив київську прокуратуру на початку липня 2016 року. До цього часу працював на посаді прокурора Одеської області (квітень–вересень 2015 року), а потім обіймав посаду заступника генпрокурора Віктора Шокіна.

 

Новий очільник ГПУ Юрій Луценко після призначення попросив першого заступника Юрія Севрука та заступників Романа Говду і Олега Заліска написати заяви на звільнення. «Де вони будуть – їхні питання. Вони отримали моє нагальне прохання (звільнитися)», – зазначив тоді Юрій Віталійович. Та принаймні Говди остаточно Луценко «позбутися» не поспішав. Спочатку його кандидатура розглядалась генпрокурором на посаду прокурора області, пізніше було вирішено, що Роман Говда відповідатиме за столицю.

 

На початку розмови з «Главкомом» київський прокурор почувається скуто та зізнається, що не надто полюбляє розмови з пресою. «Це моє перше інтерв’ю у цій якості і друге в житті», – каже Говда.

 

«Мені нікого не нав’язували. Але всі заступники – номенклатура генпрокурора»

 

Романе Михайловичу, почнемо розмову з історії вашого призначення на посаду прокурора Києва. Новий генпрокурор Луценко спочатку публічно просить вас піти з посади свого заступника, а потім віддає вам столицю. Не дивно?

З Юрієм Віталійовичем ми пропрацювали в Генпрокуратурі менше місяця. Якщо не помиляюсь, заяву на звільнення я написав через два тижні після його призначення. Фактично ініціатором цього став я, у зв’язку з тим, що прийшла нова команда.

 

Коли писали заяву, вже знали, що очолите київську прокуратуру?

У нас були розмови з приводу подальшої роботи. Коли настав час для нової конфігурації в ГПУ, Юрій Віталійович питав мене, чи погоджусь я на посаду прокурора області чи подібну. В подальшому він прийняв рішення, що я можу обійняти посаду прокурора міста Київ. Це була його ініціатива. І це не був якийсь «обмін», як писали про це деякі ЗМІ.

 

Прийшовши в київську прокуратуру, ви передусім переформатували команду.

Звичайно, переформатування було. Всім відомо, що заяву на звільнення написав Олег Валендюк (колишній в.о. прокурора Києва. – «Главком»). Було змінено ще двох заступників і набрано людей, які є моїми однодумцями як у процесах розбудови прокуратури, покращення її ефективності, так і в плані тактики розслідування тих чи інших кримінальних проваджень.

Чи враховувалися ваші побажання при призначенні ваших же заступників?

Мені нікого не нав’язували. Та всі заступники – це номенклатура генпрокурора. Він призначає і прокурора міста, і його заступників. Але зі всіма людьми до їхнього призначення я мав бесіди, і на кожного написав ініціативне подання на призначення.

 

Проте, подейкують, що у вас склалися не найкращі взаємини із вашим першим заступником Павлом Кононенком.

Ця інформація не відповідає реаліям. Звісно, це була пропозиція генпрокурора. Та я з Павлом Миколайовичем спілкувався перед цим. У нас немає непорозуміння.

 

Як за час вашого керівництва кількісно змінився склад столичної прокуратури?

У принципі, не змінився. Моя позиція проста. Щоб оцінити людей, мені потрібно з ними попрацювати. Тому до цього часу більшість начальників відділів, управлінь залишилась на місцях. У нас були великі переформатування у слідчому управлінні, ми об’єднали і слідство, і процесуальне керівництво (такі процеси відбувалися не тільки в Києві). Але переважно всі працівники залишились на роботі. Були лише незначні пересування в межах існуючого колективу.

 

Люстрацію в київській прокуратурі було завершено до вашого призначення?

Так. Люстрацію, в принципі, завершено. Залишилось 27 працівників, щодо яких, відповідно до затвердженого плану, завершуються перевірки.

 

Багато з люстрованих мають бажання поновитися на своїх посадах?

13 людей – стільки маємо судових процесів. Але по всій країні ці судові процеси зупинено до винесення Конституційним судом рішення з приводу відповідності Конституції закону «Про очищення влади». Зараз усі справи на паузі. Тон врешті задасть Конституційний суд.

 

Які зараз зарплати мають працівники столичної прокуратури?

Зарплати в прокуратурах однотипні для всієї України – це десь 7-8 тисяч гривень, залежно від посади, стажу, вислуги та ін. Я б із радістю збільшив їх. Але я лише підписую платіжні відомості про виплату зарплати. Можу тільки премії знімати за неналежне виконання обов’язків.

 

Часто знімаєте?

Намагаюсь не знімати, але є випадки: десь кілька осіб на місяць. На колектив у близько 800 людей – не такий вже й великий відсоток.

 

Скільки, на вашу думку, мають отримувати працівники прокуратури?

Має бути сатисфакція від того, що ти виконуєш великий обсяг роботи. Фактично у нас трудовий день ненормований, загалом близько 118 тисяч кримінальних проваджень. Люди приходять і на сьому ранку, і йдуть з роботи пізно ввечері. Вони мають отримувати гідну заробітну плату. Я б зробив ранжування по областях, за навантаженням, специфікою роботи і почав би з 15 тисяч гривень для працівників у районах і від 20 тисяч у Києві. Ця позиція стосується й інших правоохоронних органів.

 

Але ми виходимо з реалій. Ми не можемо вимагати більше, ніж є, враховуючи ситуацію в державі, хоча така потреба реально існує. Ми існуємо в умовах ринкової економіки. У нас відбуваються конкурси, до нас повинні приходити нові люди. Та на зарплату в 7 тисяч гривень з юридичною освітою і стажем у два роки хто захоче приходити? А додайте до цього ненормований робочий день, по 100 і більше кримінальних проваджень і так далі. Є поняття попиту-пропозиції. Ми даємо неналежну пропозицію і розраховуємо, що на неї буде попит і прийдуть найкращі люди. Вибачте, але ж усі хочуть, щоб працівники прокуратури були якісними юристами, ефективно виконували обов’язки і були належно мотивованими.

 

У вас яка зарплата?

В середньому на місяць отримую 18–20 тисяч гривень.

 

Коли вас призначили, ЗМІ згадали ваше минуле, зокрема те, що ви, працюючи прокурором Одеської області, посприяли закриттю кримінальної справи про розкрадання 32 мільйонів гривень при будівництві дитячого садочка на Одещині…

От тільки це кримінальне провадження було закрито за шість місяців до того, як я прийшов в Одесу, а розпочато ще у 2013 році. Потім один з народних депутатів відправив запит із проханням надати результати розслідування. Ми підняли матеріали. За актом ревізії Державної фінансової інспекції, яка перевіряла результати і обсяг освоєних грошей, у діях будівельної компанії виявили порушення, що призвели до збитків – близько 40 тисяч гривень. Однак згідно з документами ДФС, забудовником ці кошти було повернуто. Власне, на цій підставі кримінальне провадження й закрили. З огляду на матеріали, які ми досліджували, рішення було законним, про що було проінформовано народного депутата. Потім це рішення скасували для перевірки нової інформації, яка з'явилася під час розслідування іншого кримінального провадження. Та після того, як ЗМІ усе це мені приписали, я поцікавився в одеських колег, що із цим провадженням. До суду воно так і не пішло. Витягнута історія – то лише фантазія. До речі, дитячий садочок нині працює.

 

Ким її було витягнуто?

У мене є кілька «добрих друзів».

 

 

«Черновецький у нас фігурує в провадженні щодо Жукового острова»

 

Поговорімо про кримінальні провадження, над якими зараз працює київська прокуратура. Почнемо з діяльності колишнього мера Києва Леоніда Черновецького і так званої молодої команди. Йдеться про незаконне виділення землі та розкрадання бюджетних коштів.

Це провадження не нове. Однією з вказівок генпрокурора під час мого представлення на посаді було якраз порушення питання розслідування кримінальних проваджень щодо колишнього керівництва КМДА. До цього часу було вже доволі багато проваджень, частина з яких не отримала логічного завершення. Декого з неформальної команди, середнього рівня керівництва комунальних підприємств чи КМДА було притягнуто до відповідальності в попередні роки. Низка кримінальних проваджень зараз слухається в судах: це і справа щодо розкрадання київськими чиновниками понад 23 мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на будівництво швидкісного трамваю, і справи щодо незаконного виділення сотень гектарів землі і незаконної реалізації за зниженими цінами, без аукціонів корпоративних прав «Київміськбуду», «Київхімволокна», «Київводоканалу» і так далі. Йдеться про справи проти спільників екс-начальника головного управління комунальної власності КМДА (соратника Черновецького. – «Главком») Анатолія Чуба. Багато чого лежало без руху. Ми все ретельно проаналізували і знайшли для себе кілька проваджень, у межах яких і рухаємося.

 

Чого конкретно вони стосуються?

Ми аналізуємо 93 рішення Київміськради за часів Черновецького (які було скасовано рішеннями судів) про виділення 1,5 тис. гектарів землі.

 

Основний напрям, розслідування за яким ми можемо забезпечити в короткий строк, – це виділення землі на Жуковому острові. Там п’ятьом кооперативам виділили понад 60 гектарів. Ми почали працювати фактично з нуля. Перші півтора місяця були присвячені архівній роботі з метою віднайти оригінали документів, які стосуються виділення цієї землі, рішень сесії. Ми знайшли відеозаписи 10-річної давнини, як відбувалася ця сесія.

 

До вас їх ніхто не знаходив?

Я можу відповідати лише за себе. Ми завершили етап роботи з документами. Починається робота з потенційними свідками, людьми, залученими до прийняття рішень, узгоджень. Піднімаємо документи з 1999 року. Там є багато цікавих речей, як еволюціонував, зменшувався розмір Жукового острова. Ми бачимо тут перспективу, та говорити про остаточні рішення у кримінальному провадженні зарано. Я кажу доволі загально, оскільки більш конкретні речі можуть зашкодити досудовому розслідуванню.

 

Та це не все. Було багато зазіхань на корпоративні права – «Київводоканалу», «Київгазу», «Київенерго», «Київміськбуду» – на сотні мільйонів гривень. Більшість земель, усі корпоративні права (окрім однієї установи) рішеннями судів було повернуто місту. Крім того, ми реанімували кримінальне провадження за фактом незаконного відчуження акцій «Київміськбуду» на 77 мільйонів гривень (це первинна оціночна вартість). Збираємо документи і, думаю, вийдемо на добрий результат.

 

Ми займаємося, як я сказав, і Чубом (колишній керівник Головного управління комунальної власності КМДА, який перебуває на території Грузії, проходить у справах відчуження комунальної власності – акцій «Київміськбуду», «Київводоканалу», «Київхімволокна» та ін. – «Главком»). У червні цього року Грузія відмовила нам у його екстрадиції. Тож у листопаді будемо ініціювати питання його заочного засудження.

 

Леоніда Черновецького теж намагаєтеся притягнути до відповідальності?

Черновецький у нас фігурує в провадженні щодо Жукового острова. Незважаючи на те, що сам він, як правило, нічого такого не підписував, у нас є підписані ним державні акти та рішення міської ради. Йому було надано право підписувати чи не підписувати рішення сесії, повноваження перевірки законності цього рішення. І він свій підпис поставив. Звісно, ми намагаємося довести змову, але це доволі складне завдання.

 

Продовжуємо «рухатися» островами. Не може не впасти в око той факт, що на Трухановому останнім часом повиростало багато парканів. Хто володіє там землями?

На Трухановому острові з урахуванням позовів минулих років прокуратура Києва повернула громаді майже 90 га землі, які було виділено з порушеннями. Зважаючи на те, що порушення тривають досі, прокуратура міста принципово на них реагує. Нещодавно відкрили кримінальне провадження за фактом самовільного зайняття земельної ділянки на цьому острові. Один з підприємців захопив 30 соток землі, обгородив їх парканом та облаштував ресторан. Обвинувальний акт стосовно нього вже в суді.

 

Що за ресторан? Хто власник?

Не назву. Але не Трухановим одним живемо, працюємо і в інших напрямках. Заявили позови про повернення 5 га землі в урочищі Наталка на Оболоні, оскаржуємо рішення про поновлення оренди землі біля Батиєвої гори, вже відсудили 2,7 га в урочищі Бичок на Столичному шосе.

 

Але є і складнощі. Ми вже не маємо повноважень перевіряти суб’єкти господарювання. Це питання Київської міської адміністрації і Держсільгоспінспекції, які мають здійснювати перевірки на місцях і надавати нам матеріали. Якщо ці матеріали містять склад злочину, розпочинається кримінальне провадження. В іншому випадку ведеться представницька робота. Але повноважень виходити на місця і здійснювати перевірки з власної ініціативи в органів прокуратури вже немає.

 

Якщо є інформація про незаконну забудову, скільки часу може знадобитися на те, щоб її прибрати?

Місяць – це запити та підготовча робота. Плюс позов. Ще два місяці – це судовий розгляд у першій інстанції, після цього апеляція. Далі складно прогнозувати. Іноді цей процес може тривати роками.

 

Ну і в Києві дуже багато цих незаконних забудов. Є на сайті КМДА ціла база. Ми нею користуємося, відпрацьовуємо. Але щоб побачити результат, потрібен час.

Кілька питань ми порушили щодо Конча-Заспи та Пущі-Водиці. Стосовно Конча-Заспи подали позов на 9 гектарів землі, виділеної під школу, яку вже 10 років не будують. Для чого такій «школі» 9 гектарів у Конча-Заспі? Два екскаватори стоять – і все. Ми подали позов – хочемо повернути цю землю назад. Виділяла цю землю ще адміністрація Черновецького.

 

Крім того, з Пущі-Водиці у нас є кримінальне провадження щодо 20 гектарів землі, ми намагаємося розібратись із законністю її виділення. Якщо бачитимемо порушення, заявимо позов про повернення цієї землі.

 

 

Скільки реально було повернуто землі, що відводилась минулою владою міста? І чи пручаються її «хазяї», йдучи, наприклад, до судів?

У місті загалом повернуто 438 гектарів з тих, що було виділено рішеннями за часів Черновецького. З них у власність фізичним і юридичним особам було повернуто 315,7 га вартістю 147 мільйонів гривень. І це тільки прокуратурою Києва. Активну позицію тут також займала Генпрокуратура, за позовами якої на Жуковому острові відсуджено значну площу.

 

З часу Революції гідності повернуто 137 гектарів землі. З останніх прикладів: повернули гектар біля Софійського собору та 0,7 гектара на Ярославовому Валу. Зараз ведемо активну роботу біля Михайлівського собору – відомий усім сквер Небесної сотні – там хотіли побудувати торговельний центр. Наразі триває експертиза, але в перспективі, думаю, землю буде повернуто місту.

 

Зауважу також, що в більшості випадків землі повернуто за рішеннями судів касаційних інстанцій. Тобто це кінцеві рішення.

 

І всі вони на 100% виконані? Бо, наприклад, маємо історію з «будинком-монстром» на Печерську, де за рішенням суду має бути знесено зайві поверхи, але з цим поки що не поспішають, бо люди на тих поверхах уже купили квартири.

При виконанні судових рішень можуть бути як юридичні казуси, так і їх реальне невиконання. Але із втратою повноважень так званого загального нагляду ми можемо контролювати лише ті рішення судів, які ухвалено за позовами прокуратури. За тими рішеннями судів, які набрали законної сили, право територіальної громади на землю поновлено чи перебуває в процесі перереєстрації. Якщо йдеться про повернення до бюджету коштів, то ми можемо говорити про задоволені позови і реальні гроші, які пройшли через Держказначейський рахунок.

 

Хто за останні роки незаконно отримував найбільші земельні ділянки?

Як правило, це юридичні компанії, власники яких нікому не відомі. Ми не можемо виключати, звісно, що це лише номінальні власники, підставні особи. В більшості випадків важко прослідкувати, хто за цим стоїть. Це питання нас цікавить, коли ми розслідуємо кримінальні провадження. Та ефективніший спосіб, на мою думку, – це все-таки позовна робота. Ми швидше витребуємо земельні ділянки чи комунальне майно цивільно-правовим шляхом. Є завжди дві мети: відновити стан речей, повернути забране у держави назад, а потім розібратись, хто винен.

 

Проблема руйнації культурних пам’яток у Києві залишається відкритою. За даними КМДА, кожна третя пам’ятка архітектури у центрі столиці перебуває в аварійному стані через бездіяльність нових власників. Прокуратура якось реагує на такі факти?

Після призначення я дав доручення перевірити стан речей у цьому напрямку. І вже цього місяця ми заявили позов про повернення місту пам'ятки архітектури – будинку Новікова по вулиці Верхній Вал. Крім того, триває судовий розгляд про повернення колишнього приміщення військового комісаріату по вулиці Петра Сагайдачного. В апеляційному суді відстоюємо право державної власності на пам’ятку архітектури на Суворова, 9. Також на даний час узгоджуємо питання з Київською міськадміністрацією щодо можливості викупу будинку по вулиці Волоській, 5/14, який занедбав новий власник.

 

Ситуація з цими об’єктами у всіх на вустах та перед очима. Кияни болісно на них реагують, тому питання повернення цих пам’яток для нас є принциповим.

 

«Збитки у справі банку «Михайлівський» оцінюються у 2,6 мільярда гривень»

 

Однією зі знакових справ для Генпрокуратури, за якою люди ще довго оцінюватимуть її діяльність, є розслідування розстрілів на Майдані. На вашу думку, що таким маркером є для прокуратури Києва?

Знакова справа – це Жуків острів. Але ми розуміємо, що землю повернуто, а Черновецький за кордоном і притягнути його до відповідальності буде вкрай важко.

 

Що ж стосується інших резонансних справ, варто згадати про банк «Михайлівський». Не так часто вдається затримати банкірів за гарячими слідами з обранням у подальшому запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. При чому він же не один. Є ще особа, яка перебуває у місцях попереднього ув’язнення, – один з керівників інвестиційної компанії, яка реально брала у людей гроші під виглядом банку «Михайлівський», ще один з екс-керівників цього банку перебуває у розшуку. При чому його було оголошено у розшук буквально наступного ж дня після затримання Ігоря Дорошенка (колишній голова правління банку, – «Главком»).

 

Екс-голову правління ПАТ "Банк Михайлівський" підозрюють у розкраданні 870 мільйонів гривень банківських коштів і доведенні банку до неплатоспроможності.

 

Ми цю інформацію раніше не подавали у зв’язку з тим, що це заважало б розшуку. Але ми рухаємося далі. Збитки у цьому провадженні оцінюються у 2,6 мільярда гривень. Для їх відшкодування за нашими клопотаннями вже заарештовано майна та активів на суму близько 2 мільярдів гривень.

 

 

Хто курує розслідування щодо банку «Михайлівський»?

Фактично його курує мій перший заступник Павло Кононенко.

 

Взагалі, є багато важких «банківських» кримінальних проваджень, які свого часу не знайшли логічного завершення. Тому зараз ми активно відпрацьовуємо алгоритм дій із розслідування проваджень саме у банківській сфері. І результати вже є. Так, завершено розслідування за підозрою колишнього голови правління та члена спостережної ради ПАТ «Діамантбанк» за фактом замаху на заволодіння коштами банку в розмірі 12 млн грн. Оголосили у розшук колишнього топ-менеджера ПАТ «Банк «Київська Русь», викритого на розкраданні 16,8 мільйона гривень. За нашою інформацією, банкір наразі перебуває на території Білорусі, і ми вже звернулися до компетентних органів цієї країни.

 

Серед тих резонансних справ, які вже відправлено до суду, варто згадати кримінальне провадження щодо 10 службовців київського регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик», які за п'ять років привласнили майже 80 мільйонів гривень коштів вкладників.

 

Можна виокремити провадження проти колишнього заступника міністра охорони здоров’я Романа Василишина, викритого у хабарництві. Нам був потрібен час, щоб відпрацювати лікарів і пацієнтів. А пацієнти, як правило, не всі мешканці міста Києва. Але до кінця місяця ми плануємо направити обвинувальний акт до суду. Також розслідуємо провадження щодо службовця Державної служби АТО, якого затримали на хабарі у 230 тисяч гривень від комерційної структури (хабар призначався за перемогу у конкурсних торгах з виконання робіт щодо психологічної реабілітації потерпілих учасників АТО. – «Главком»).

 

Можна згадати ще розслідування стосовно колишнього директора департаменту державного підприємства "Укрпошта", який при закупівлі палива за завищеними цінами розтратив понад 1 млн гривень державних коштів. На сьогодні, щоб гарантувати повернення цих коштів, на майно підозрюваного (це близько 580 тисяч гривень) накладено арешт. Також нещодавно затримали генерального директора казенного підприємства «Кіровгеологія». Йому інкримінують розтрату 18 мільйонів гривень бюджетних коштів. Зараз він під домашнім арештом. До кінця року плануємо направити матеріали цих проваджень до суду.

 

Справи Майдану розслідуєте?

Майже всі кримінальні провадження передано до ГПУ. У нас залишилося, наприклад, провадження за фактом побиття працівниками «Беркута» низки народних депутатів. Однак важко ідентифікувати працівників «Беркута», які були у масках. Ця проблема є спільною для всіх проваджень цієї категорії.

 

Розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета – ваша компетенція?

Вже ні. Ми розпочинали це кримінальне провадження, та буквально через кілька днів підслідність було визначено за головним слідчим управлінням Національної поліції. Процесуальне керівництво здійснює Генпрокуратура.

 

Розкажіть про хід провадження проти поліцейського Сергія Олійника, який під час переслідування автомобіля застосував зброю, внаслідок чого загинув пасажир авто.

Розслідування перебуває на завершальній стадії. Щодо поліцейського обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Цього місяця очікуємо останню балістичну експертизу, яка має виключити можливість випадку здійснення пострілів у загиблого іншими працівниками поліції. Їх же було там декілька, в тому числі за спиною Олійника. Як прийдуть результати, ми будемо готові відкрити матеріали кримінального провадження для ознайомлення. І воно піде до суду для розгляду по суті. Кваліфікацію ми не змінювали – це замах на вбивство двох і більше людей та перевищення службових повноважень.

 

Колишній прокурор міста Сергій Юлдашев на початку 2015 року розповідав «Главкому», що в прокуратурі є чотири кримінальних провадження щодо суддів Печерського суду -  Царевич, Кицюка, Вовка і Волкова. Що зараз з ними?

Щодо всіх чотирьох суддів обвинувальні акти відправлено до суду, у трьох з них – уже триває судове слідство. Провадження щодо Царевич на стадії завершення підготовчого судового засідання. Є у нас також низка кримінальних проваджень щодо інших суддів. Але в більшості випадків ці провадження стосуються суддів господарських судів. Досудове слідство в них триває, про підозру ще нікому не повідомляли.

 

Як просувається провадження, яке може зачепити власника СКМ Ріната Ахметова та великих підприємців Василя Хмельницького та Андрія Іванова, щодо виведення з комунальної власності 12,7% "Київенерго" в 2007 році? Відомо, що суд дозволив проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності компанії.

Дійсно, ми активізували кримінальне провадження з приводу незаконного відчуження акцій ВАТ «Київенергохолдинг» та порушень, допущених під час його створення. Крім того, ми отримали інформацію про те, що при утворенні цього холдингу інтересам міста Києва могло бути завдано багатомільйонних збитків шляхом вимивання грошей зі статутного фонду, які вносили іноземні компанії. Продовжувати не буду, бо у нас тільки почались ревізії і виїмки документів. На цей час слідчі вивчають як архівні матеріали, так і фінансову складу вказаних операцій. Якщо інформація підтвердиться, можна буде говорити, що столиця фактично залишилася ні з чим.

 

Пакет акцій спочатку було передано «Київенергохолдингу», яким володіли Хмельницький та Іванов, а потім через низку сумнівних угод виведено з власності Києва і продано холдингу ДТЕК Ріната Ахметова. Мером Києва тобі був Леонід Черновецький.

 

«Поширюється думка, що прокуратура вирішила «кришувати» заправки»

 

У столиці зараз активно будується житло. Чи слідкуєте ви за законністю цього масового будівництва? Наразі вже є загроза нового "Еліта-центру" імені Войцеховського. Але він не єдиний, хто взяв за практику зводити будинки без відповідної документації.

Із Войцеховським – це кричущий випадок. Зважаючи на те, що кількість незаконних забудов його так званої імперії зростала у геометричній прогресії, якби його не зупинили, ми мали б не один "Еліта-центр". Взагалі, проблема незаконних забудов лежить у площині функціонування контролюючих та правоохоронних органів, зокрема їхнього своєчасного реагування на самочинне будівництво.

 

Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми вбачаю створення системи раннього оповіщення, коли ще на стадії котловану правоохоронні і контролюючі органи відповідно реагували б.

 

Разом з тим більшість об'єктів будується за декларативним принципом, і виявити порушення, наприклад незаконне перевищення поверховості будівлі, можна лише на завершальній стадії будівництва. У такому разі знесення будинку, більшість квартир у якому вже продано, вкрай проблематичне, оскільки, безумовно, призведе до акцій протесту з боку інвесторів, які вклали кошти у це житло.

 

Тому розв’язання цієї проблеми потребує комплексного підходу, який би враховував як інтереси територіальної громади, так і інвесторів. Поки що, як ми бачимо, інтереси інвесторів перемагають. 

 

Як із дозвільними документами у столичних заправок? Прокуратуру критикують у бездіяльності щодо нелегальних заправок.

Києвом поширюється думка, що прокуратура міста вирішила стати газовим монополістом і почати «кришувати» заправки. Це не так. Нелегальні газові заправки, які заполонили Київ, створюють проблему для міста. І йдеться не лише про збитки, яких зазнає столичний бюджет. Суть у тому, що їх ставлять біля шкіл, супермаркетів, під житловими будинками. Тобто вони становлять реальну небезпеку, перш за все для мешканців. У Києві одну з таких заправок навіть встановили в санітарній зоні ядерного реактора у Голосієві. Стоять заправки і на великих перехрестях, де буває значне скупчення машин.

 

Зауважу, що ми беремо поки що тільки критичні точки і при цьому суворо дотримуємося процедури: на кожну виїжджає експерт, який складає свій висновок. Перші кримінальні провадження вже пішли до суду. Є рішення про демонтаж. Але нелегальних заправок надто багато, щоб вирішити цю проблему, наприклад, за місяць. Близько 160 газозаправних пунктів (це ті, які виявлено) стоять без дозвільних документів, з них демонтовано близько 30. Також відправили запити до компетентних контролюючих органів, які також мають можливість протидіяти цьому. Але поки що вони реагують повільно.  

 

У вічі киянам також впадають численні «лотомаркети», «державні лотереї» тощо. Гральний бізнес заборонений в Україні. Але ми бачимо, як викручуються його власники. Нині фактично в будь-якому районі можна легко знайти кілька таких закладів.

За законом «Про заборону грального бізнесу» проведення лотерей не належить до незаконної діяльності, тому це гарне прикриття для різного роду гральних закладів. Раніше хоч ця діяльність підлягала ліцензуванню Мінфіном, однак після низки змін до законодавства і цю вимогу знято. Жоден оператор на сьогодні не має ліцензії (букмекерську діяльність декриміналізовано ще у 2011 році). Тому фактично лотерейний бізнес відпущено у вільне плавання. Більше того, у таких закладах на комп’ютерах є сертифікати чи висновок, що там не містяться заборонені програми. Тому на цей час документувати та розслідувати такі провадження стало набагато важче.

 

Скільки в Києві є незаконних казино?

Інформація різна. Але вони однозначно є. Про деякі ми знаємо і по них працюємо. Але ми змінили тактику та намагаємося йти трошки далі, аніж просто заходити і вилучати обладнання. Розслідування триватиме довше, маємо на меті виходити на організаторів цих незаконних закладів.

 

Наразі слідчі Національної поліції Києва ведуть 122 кримінальних провадження за фактами зайняття гральним бізнесом. У рамках цих проваджень вилучено майже півтисячі гральних автоматів, 24 столи для рулетки та покеру, понад 1200 системних блоків. Більшість проваджень ще розслідується, близько 10% пішло до суду.

 

Яка ситуація на фронті боротьби з наркотиками? Суб’єктивні спостереження: шприців у під'їздах будинків та на дитячих майданчиках поменшало.

Істотних зрушень у бік зменшення кількості наркозлочинів я, наприклад, не бачу. Такий ефект радше спостерігається за рахунок заміни ін'єкційних наркотиків на таблетовані. Не так давно, вже за час моєї роботи, ми виявили мережу аптек, де без рецептів продавали трамадол та інші заборонені препарати. Закривати такі аптеки не можемо, але ми відправили запити на позбавлення їх ліцензій, а також притягнули до відповідальності кількох провізорів, організатора і власника. Це один напрямок.

 

Другий – це викриття злочинних груп наркоторговців та їхніх схем. Як приклад професійного досягнення можу назвати спецоперацію, проведену за участі столичної прокуратури минулого місяця. У п’яти містах України майже 250 правоохоронців одночасно провели близько 50 обшуків, затримали 13 учасників організованої злочинної групи, яка збувала наркотики по всій країні через інтернет. Переважно вони працювали у Київській та Дніпропетровській областях. Яка була схема? Діяли безконтактно. Тобто на номер телефону або поштову скриньку клієнт відсилав смс-замовлення та отримував у відповідь номер банківської картки для перерахунку коштів. Після оплати, на телефонний номер замовника надходило повідомлення з координатами GPS. Замовник приїжджав за вказаною адресою та в якійсь пісочниці викопував своє «замовлення». Кур’єри не знали ані організаторів, ані покупців, покупці у свою чергу не бачили кур’єрів, і так далі. Майже сім місяців слідчі прокуратури спільно з департаментом внутрішньої безпеки Нацполіції України документували діяльність цієї групи. На сьогодні її організатора та 12 учасників заарештовано. До речі, серед затриманих опинився й чинний працівник Нацполіції. Вдень він працював водієм в одному з райуправлінь, а вночі розвозив «замовлення».

 

До вироку суду імен, звісно, не називатиму. Можу сказати, що суму застави за всіх (13 людей) було визначено у 40 мільйонів гривень, за організатора – 10 мільйонів, і він її не сплатив. Плюс ми арештували майно, авто, а також кошти на рахунках фігурантів на суму близько 1 мільйона гривень.

 

«За дев’ять місяців минулого року було зареєстровано 45 тисяч злочинів, за цей самий період цього року – 68 тисяч»

 

Ви згодні, що в столиці помітно погіршилась криміногенна ситуація?

Звичайно, не тільки в Києві, а й по всій Україні. Але приріст злочинності у столиці не є критичним.

 

За дев’ять місяців минулого року у нас було зареєстровано 45 тисяч злочинів, за цей самий період цього року – 68 тисяч. Тобто так можна вивести цифру зростання у 50%. Але чи насправді так відбулось? Злочинів у нас побільшало на 50%, а заяв про злочини – на 3%: зі 106 тисяч у минулому році до 108 тисяч у цьому. Як так може бути? Минулого року маніпулювали із цифрами. Поясню. Зі 106 тисяч кримінальних проваджень 60 тисяч було закрито у зв’язку з тим, що інформація про злочини не підтвердилась. У цьому році – 40 тисяч. Ось ця різниця в 20 тисяч і становить «шалений приріст» злочинності. Насправді це результат викривлення статистичних даних шляхом порушення облікової дисципліни. Цьогоріч існує виважений і правильний підхід щодо обліку проваджень та запобігання їх незаконному закриттю.

 

Але так, злочинність зростає. Зростання відбувається по крадіжках (у більшості випадків це некваліфіковані крадіжки без проникнення в квартири, на вулицях, у супермаркетах, у кафе) – вони зросли на 17 тисяч (випадків). Збільшується кількість грабежів, які переважно також не кваліфіковані. Їх стало на 2 тисячі більше. Показник злочинів проти власності за дев’ять місяців 2016 року – 49 166. Ці злочини становлять понад 70% серед усіх облікованих (протягом 2015-2016 років у Києві було обліковано 133 749 кримінальних проваджень. – «Главком»). В першу чергу на це вплинула соціальна ситуація в державі. Здебільшого люди, які скоюють злочин, роблять це вперше і через матеріальну скруту.

 

Але кількість убивств зменшилась, тяжких тілесних, автовикрадень – так само на рівні минулого року (за 2015-2016 роки в столиці було зареєстровано 2842 викрадення автівок. – «Главком»). З огляду на те, що беру дані не за повний рік, це в межах похибки.

 

Ви «сортуєте» ці злочини за місцем прописки зловмисника?

Ні. Ми можемо говорити лише про злочини, скоєні громадянами України та іноземцями виключно за категоріями, передбаченими державною статистикою.

 

Зростання злочинності, окрім економічної ситуації, пов’язують також із тим, що в результаті очищення кваліфіковані кадри начебто пішли з прокуратури, а внаслідок змін у законодавстві повноваження та функції прокуратури звузились.

Я не можу до кінця погодитися з такою тезою. Ми й раніше мали великі піки злочинності. Наприклад, у 2008 році, коли теж була важка соціальна ситуація. Наразі зростання злочинності має кілька причин: соціальні обставини, кримінально-процесуальне законодавство, ефективність діяльності правоохоронних органів. І вже потім – органів прокуратури, які відповідають за координаційну складову, а також за якість проведеного досудового розслідування та його кінцевий результат.

 

Останнім часом, на жаль, спостерігаємо збільшення кількості виправдувальних вироків. Вони не такі часті та не впливають, у принципі, на стан злочинності в місті (на 100 тисяч злочинів таких випадків може бути 10–20), але вони є.

 

Бракує кадрів?

З різних причин. У нас дійсно дуже багато нових людей і водночас велика плинність кадрів. Навіть за останні дев’ять місяців близько 40 людей пішли з посад за власним бажанням.

 

З яких причин?

Знаходять кращу роботу або просто не задовольняє ця. Понад 60 працівників перейшли до інших державних органів, до інших регіонів або до ГПУ. Троє – пройшли до НАБУ, один – у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, ще один – на завершальній стадії конкурсу в САП. Причина лежить на поверхні: умови праці та гідна заробітна плата, яка майже в 10 разів перевищує ту, яку вони отримували в прокуратурі, та цікаві провадження. У людей є стимул та бажання до професійної самореалізації.

 

Ви відчули звуження повноважень та функцій прокуратури?

Майже два роки прокуратура працює без функції так званого загального нагляду, але кількість громадян, які скаржаться до прокуратури на порушення їхніх прав, абсолютно не зменшилася. Більшість цих звернень ми спрямовуємо до інших державних органів за компетенцією, але вплинути на якість та результат їх розгляду не маємо повноважень. Але разом з тим постійно чуємо через це нарікання з боку громадськості.

 

На моє переконання, особливо у справах про повернення державного та комунального майна, питаннях видачі землі та містобудівництва, повний відхід від функцій нагляду за додержанням законності, який було закріплено за прокуратурою, є недоречним. Принаймні зважаючи на досить пасивну позицію контролюючих органів, які ці порушення ігнорують.  

 

Певна компетенція змінилась у нас і у зв’язку зі змінами до підслідності. Значну частину статей і сфер передано в Національне антикорупційне бюро як орган досудового розслідування. Маю на увазі корупційні злочини, скоєні народними депутатами, представниками Кабміну, міністерств до рівня заступника КМДА, суддями, прокурорами та тими комунальними і державними підприємствами, де сума збитків становить більше, ніж 600 тисяч гривень. Якийсь обсяг роботи вони у нас забрали. Але все лежить саме в обсязі роботи, а не в компетенції. Ми розслідуємо все інше.

 

Скільки внаслідок дії «закону Савченко» до Києва повернулось колишніх в’язнів? Очільник Національної поліції в місті Києві Андрій Крищенко в інтерв’ю «Главкому» розповідав, що врезультаті дії закону Савченко до Києва на той момент мали приїхати 700 колишніх в'язнів. З них міліція бачила лише 450. Яка цифра зараз? Скільки вже рецидивів?

Якщо говорити про своє ставлення до цього закону, то він є недосконалим та потребує змін. Загалом він є відлунням правових позицій ЄСПЛ щодо потреби у забезпеченні державою компенсаторних механізмів за утримання осіб у місцях позбавлення волі у неналежних умовах. Але повертаючись до зазначених позицій, такі компенсаторні заходи не можуть бути автоматичними та основними. Рівень місць утримання є різним, права не всіх осіб, які перебувають під вартою, однаковою мірою порушуються, умови їхнього утримання не однаково неналежні, не в усіх випадках вони порушуються в принципі. В результаті стикаємося з ситуацією, коли такі особи всіма силами намагаються затягнути процес, оскаржити рішення в усіх інстанціях, щоб якнайдовше залишитися в СІЗО. З іншого боку, одночасний вихід великої кількості осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, призводить до збільшення рівня рецидивної злочинності.

 

За підрахунками столичного главку Нацполіції, за так званим законом Савченко з місць позбавлення волі вийшло близько 1200 засуджених. З них 104 особи, які прибули до столиці після звільнення, повторно скоїли злочини. Загалом ними скоєно 148 кримінальних правопорушень, зокрема три вбивства, 22 грабежі, 91 крадіжку та розбійний напад.

 

Катерина Пешко, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

http://glavcom.ua/interviews/prokuror-kijeva-roman-govda-kilkist-kradizhok-i-grabezhiv-zrostaje-zdebilshogo-lyudi-ydut-na-zlochin-vpershe-cherez-materialnu-skrutu-379992.html

 

Про порушення прав в’язнів у Києві можна поскаржитися на "гарячу лінію" - Хрещатик

З метою належного забезпечення прав в’язнів у місцях позбавлення волі та спеціальних установах, а також на виконання вимог Генерального прокурора України, на офіційному сайті прокуратури міста Києва створено рубрику «Захист прав в’язнів».


Повідомлення про порушення прав в’язнів у Київському слідчому ізоляторі та спеціальних установах органів внутрішніх справ столиці приймаються протягом робочого дня за телефонами «гарячої лінії» 044-332-26-90, 094-832-26-90, а також цілодобово на адресу електронної пошти [email protected].

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4710/news/1439098454.html

 

Прокуратура має докази невинуватості Надії Савченко - Сегодня

Надежда Савченко не причастна к убийству российских журналистов под Луганском. Прокуратура Киева и Генпрокуратура Украины имеют доказательства ее невиновности. Там, ссылаясь на данные мобильного оператора, заявили: в момент убийства журналистов Савченко уже была задержана и находилась в воронежском СИЗО в России. Теперь эти доказательства приобщат к материалам дела.

"Установлено точное время незаконного лишения свободы Надежды Савченко. Это 10:20 17 июня 2014. Эта непосредственно дата и время – непосредственно время отличается с обвинениями, которые предъявлены Савченко российской стороной. Это весомая вещь, она со стороны следствия доказана", – сказал Александр Буковчаник, следователь киевской прокуратуры.

Напомним, Надежду Савченко прошлым летом похитили боевики на Донбассе и перевезли в Россию. В РФ ее обвинили в причастности к гибели российских журналистов. Однако, по данным защиты, она не могла быть причастна к гибели журналистов, поскольку попала в плен еще до их смерти.
Московский городской суд 10 июня 2015 года по ходатайству Следственного комитета РФ продлил срок ареста Савченко до 30 сентября.

 

 

http://www.segodnya.ua/ukraine/poyavilos-novoe-dokazatelstvo-nevinovnosti-savchenko-636132.html

 

 

У Києві судитимуть серійного вбивцю

Прокуратурою міста Києва затверджено та направлено до суду обвинувальний акт стосовно 26-річного зловмисника, який минулого року на території столиці вбив двох людей з вогнепальної зброї та намагався позбавити життя ще одну особу.

Установлено, що упродовж жовтня 2014 року жертвами обвинуваченого стали двоє киян, які розмістили на інтернет-сайтах інформацію про надання послуг з автоперевезення.

Для того, щоб заволодіти транспортними засобами цих людей, вбивця домовлявся з ними про зустріч на околиці міста. Підозрюваний вбивав своїх жертв пострілами у голову. Їхні тіла чоловік спочатку ховав у гаражі, а потім перевозив у лісосмугу під Києвом та закопував.

«Правоохоронцям вдалося вийти на слід зловмисника, коли він готував чергове вбивство. Під час затримання у нього було вилучено знаряддя вбивства – пістолет з глушником та набоями», - повідомив заступник прокурора міста Києва Олексій Калина.

Підозрюваному інкримінують вчинення умисних вбивств, замах на умисне вбивство, розбій, незаконне заволодіння транспортними засобами, викрадення документів та незаконне зберігання зброї.

За вчинене зловмиснику загрожує довічне ув’язнення.

http://magnolia-tv.com/text-news/2015-05-18/56555-u-ki-v-suditimut-bezzhalnogo-ser-inogo-vbivtsyu